Микола Хвильовий «Повість про санаторійну зону». Частина 6

Що спільного з тим, як завершився попередній тиждень у Харкові, і змістом шостого епізоду «Непрочитаного»? Тривога, спричинена росіянами, які труять нам життя вже не першу сотню літ.

«Повість про санаторійну зону» поволі добігає кінця, вашій увазі передостанній випуск. Зона потроху вилюднюється, санаторійний дурень кричить дедалі натужніше, ніби бере останню ноту. Навіть лікарів сетер більше не подає ознак життя. 

Ніби в Макондо, тут не вщухають дощі, а сірість, що заповнює кімнати, просочується під шкіру нашому героєві. До речі, як звуть анарха насправді? Цього ніхто не скаже, бо й він сам до кінця не певен, чи існує насправді навколишня реальність, санаторійна зона, він сам, а головне — Карно. 

Але розв’язка й однозначні відповіді вже зовсім близько — варто тільки перегорнути сторінку. Або підзарядити навушники.

Непрочитане