Чому колаборанти дістають мінімальні вироки?

Такий собі Циганков, який напередодні повномасштабної агресії працював у Дніпроводоканалі, за місяць до початку вторгнення відправив своєму кураторові з «днр» список з іменами 28 своїх колег, а в лютому — іще один. Загалом в обох було зазначено імена більш ніж 100 осіб. На кожного була коротка характеристика стосовно лояльності до окупаційної влади. Навпроти прізвищ деяких людей стояли рекомендації, що з ними робити, із двох слів: «НЕОБХОДИМО УСТРАНЕНИЕ».

Цього потенційного колаборанта правоохоронці затримали на другий день повномасштабного вторгнення і звинуватили в державній зраді за ч. 1 ст. 111 КК України, яка передбачає позбавлення волі на строк від дванадцяти до п’ятнадцяти років. Але пізніше прокуратура перекваліфікувала кримінальне правопорушення на умисні дії, учинені з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, установленого Конституцією України. Це вже ч. 1 ст. 110 КК України, покарання за нею — від трьох до п’яти років.

Цей випадок не єдиний. Чому так відбувається? Чому українським військовослужбовцям за злочини (наприклад, самовільне залишення частини) заборонено пом’якшувати покарання, а за державну зраду та злочини проти основ національної безпеки України — можна? Як змінити цю, на думку юристів, абсурдну ситуацію?

Про це у програмі «Накипіло ввечері» поговорили з Володимиром Рисенком, адвокатом та юристом Харківського антикорупційного центру, й Олексієм Зеленцовим, адвокатом і ветераном російсько-української війни.

Етери