Дні масової паніки: як анонімні телеграм-канали заганяють суспільство в колективний стрес і чому в такі дні активізуються псевдоексперти Марія Малєвська, Сашко Бринза
У свіжому випуску програми Public Talk обговорюємо, що відбувається з нашою психікою у дні масової паніки. Чому паніка ще нікому ніколи не допомагала? Якою мала б бути комунікація від офіційних осіб?
У переддень удару міжконтинентальною балістичною ракетою по Дніпру українці були прикуті до пабліків і соціальних мереж. У телеграмі нагнітали паніку: «Посольства закриваються. росія погрожує ядерною зброєю». У тиктоку давали оцінки люди, які не є військовослужбовцями або фахівцями в балістиці. Українська влада мовчала.
«Чому американських громадян попереджають про небезпеку, а українських ніхто ані попереджає, ані спростовує цю інформацію? Мені здається, що нормальна здорова комунікація з боку української влади була б доречною, якби хтось вийшов і сказав: “Сили ППО напоготові. Будь ласка, будьте пильними до сигналів повітряної тривоги”. Або: “Ми з вами вже пережили сотні й сотні обстрілів. Ми готові до всього. Ви знаєте, як діяти. Не треба панікувати. Краще подивіться, де найближче укриття”. Але цього не було. Я для себе напрацювала правило: реагувати тільки на те, що можу змінити. Я не можу вплинути на наміри сусідньої держави бити по нас. Але я можу вплинути на свої дії. Наприклад, я можу вплинути на кількість донатів, які сьогодні відправлю», — прокоментувала ведуча нацмаратону, журналістка Яна Брензей.