Як Німеччина з допомогою українських волонтерів інтегрує в суспільство незрячих біженців із Харкова

Через повномасштабну війну багатьом із нас довелось евакуюватися подалі від обстрілів. Матері з дітьми з перших днів і тижнів широкомасштабного вторгнення вирушали в далеку дорогу до Польщі, Німеччини, Італії, Франції, Литви та інших країн Європейського Союзу. Понад тисячі незрячих з їхніми родинами допомогла виїхати евакуаційними поїздами й автобусами з Харкова та інших міст громадська організація «Харківський центр реабілітації молоді з інвалідністю та їхніх сімей “Право вибору”».

У Європі в них почалося інше, незнайоме життя. Людям із порушеннями здоров’я та їхнім рідним і близьким особливо складно було адаптовуватися до нових місцевих просторів, правил і вимог муніципалітетів. Візьмімо, наприклад, біженців, що повністю не бачать, у Німеччині. Як їм без знання мови в незнайомій країні та місті оформити потрібні документи на проживання та виплати? Як знайти собі житло й домовитися про вивчення німецької на мовних курсах? А як бути матерям із дошкільнятами? Їх теж потрібно готувати до школи?

Волонтерка Валентина Бутенко може й далі перераховувати складні питання, з якими доводиться стикатись українським біженцям з інвалідністю за кордоном. Тому вона в партнерстві з німецькими, польськими та болгарськими громадськими організаціями й органами місцевої влади втілює різні соціальні, психологічні, освітні та культурні проєкти, що допомагають харківським незрячим українцям інтегруватися у маленьких і більших містах Європи.

У гостях ранкового подкасту — директорка харківського центру реабілітації молодих людей з інвалідністю та членів їхніх сімей «Право вибору» Валентина Бутенко. Нині вона допомагає людям із порушеннями зору в Німеччині й Харкові.

Етери