З питаннями про пошкоджене, комуналку й гуманітарку — з усім цим до голови громади

Цього року українські війська й далі вибивали російського агресора з території Харківщини. Водночас ворог регулярно б’є по наших містах і селах ракетами та безпілотниками, а з весни посилив атаки керованими авіабомбами. У Харкові й області побільшало загиблих і поранених, понівечено приватні будинки й висотки, підприємства й Держпром — один із головних символів Харкова — усе це наслідки ударів снарядів агресора різної потужності.

У травні російські війська сунули з новим наступом на Вовчанську й Липецьку громади. Ворог просувається на Куп’янському напрямку, де пробує закріпитися на правому березі Осколу з метою розширити плацдарм і повторно захопити Куп’янськ.

У Харкові побільшало переселенців, які масово евакуювалися з-під обстрілів. Влада спільно з міжнародними благодійними організаціями й волонтерами облаштовує для них гуртожитки, а також вирішує медичні, соціальні та юридичні питання.

Тим часом у громадах, де сприяє безпекова ситуація, ремонтують пошкоджені приватні та багатоквартирні будинки, електропідстанції та водогони. Після цілеспрямованої ракетної атаки на ТЕЦ-5, що забезпечує теплом та світлом Харків і передмістя, а також на Зміївську ТЕС у Харкові й області почали встановлювати когенераційні та газопоршневі установки й мобільні котельні. Це обладнання дає змогу безперебійно працювати критичній інфраструктурі в разі руйнувань енергосистеми.

На третьому році повномасштабної війни частина харківських і люботинських дітей уперше пішла до підземної школи. У спеціально облаштованому безпечному просторі дівчата та хлопці позмінно навчаються наживо. У серпні офлайн-навчання дозволили в тодішньому Красноградському районі (нині Берестинському).

Підбиваючи підсумки року для громад, варто згадати, що в Лозовій, Берестині й Рогані борються за відшкодування заборгованості з різниці в тарифах теплопостачальним комунальним підприємствам. Попри борги громадам удалося запобігти провалу опалювального сезону.

2024-й — рік значно менших доходів у місцевих бюджетах. Держава рішенням Верховної Ради забрала у громад військовий ПДФО — податок на доходи фізичних осіб із зарплат військовослужбовців. Водночас запити військових на допомогу в громадах не зникли, а подекуди й збільшилися. Щоб уладнати питання підрозділів, кожен із голів чинив у свій спосіб.

Яким цей рік був у житті громад? Наскільки ефективними та спроможними були начальники військових адміністрацій, щоб відповідати на нові гуманітарні та фінансові виклики впродовж останнього року? Про що їм удається домовлятись із міжнародними донорами, а що варто надолужити? Про це говорили в подкасті «Генплан: відбудова» з гостями: головою громадської організації «Центр розвитку місцевого самоврядування» Діаною Бариновою та експертом із місцевого самоврядування цієї організації Віктором Нестеренком.

Генплан: Відбудова