«Типовий плакат, тільки у скульптурі»: історик пропонує переосмислити пам’ятник Шевченку в Харкові

У березні 2025 року виповнюється 90 років із дня відкриття пам’ятника Тарасові Шевченку в Харкові.

Монументальна пам’ятка й один із символів Харкова потребує переосмислення — таку думку в етері Радіо «Накипіло» висловив історик, завідувач відділу Національного музею історії України та директор Бібліотеки імені Олега Ольжича Олександр Кучерук.

«Викреслити Шевченка з української дійсності було неможливо. Якщо неможливо, то треба очолити. Тож вони взялися робити з нього борця, революціонера. Це [пам’ятник] типовий плакат, тільки дуже дорогий. Академічно, професійно — скульптура хороша, тому що це робив академічний скульптор, професіонал. За що платили гроші, він те й робив. лєніна? лєніна. Шевченка? Отже, Шевченка. Його це не пекло», — сказав Олександр Кучерук.

На його переконання, характеру Шевченка, духу його творів скульптурна композиція не відповідає.

«Задано було, що він мав бути такий набурмосений… Понаставили якихось матросів. Я не бачу, чим особливо пишатися в цьому пам’ятнику. Хай жителі Харкова не ображаються. Якщо серйозно, звичайно, його треба здати в музей, тому що комуністичної пропаганди не повинно бути. Люди звикають, люди починають думати, що так має бути», — зазначив Олександр Кучерук.

Водночас можна провести певне оновлення, пропонує Кучерук.

«Можна подумати, провести ребрендинг. Тих матросів і червоноармійців поприбирати. Зробити не таким помпезним, більш людяним. Того Шевченка й не видно! Він десь угорі — не завжди й розгледиш. Опустити Шевченка з піднебесся, ближче до людей. Хотілося б, щоб ти був поруч із Кобзарем. Це було б краще. Можливо, варто порушити цю тему, обговорити. Виявити розуміння державницьке, волю для очищення», — уважає історик.

Через суцільний партійний контроль у питаннях меморіалізації за совєцьких часів «доходило до маразму», сказав Кучерук.

«Наприклад, у Каневі, де могила Шевченка, за совєцької влади була на стіні цитата із Шевченка, з його російськомовного щоденника — про Мільтона і Фультона, про пароплави. До чого це на могилі? Потім її зняли, там нині нормальний текст. І так робили, щоб не те що принизити, а щоб “по-русскі” було. Так само як на могилі Лесі Українки написали цитату з газети “Правда”», — навів приклад історик.

Підходи до зображення Шевченка в Україні із часом змінилися. Його припинили зображувати «старим, утомленим, стражденним чоловіком», повів далі Олександр Кучерук.

«У Чернігові — я не так давно там був — є прекрасний пам’ятник Шевченкові, який сидить на лавочці. До нього можна сісти, посидіти на лавці із Шевченком. Це дуже допомагає в комунікації з людиною, яку тривалий час зображали бронзовою, непохитною, чимось недосяжним, а виявляється, він близький не тільки за поезією, але й за багатьма поглядами. І це, мені здається, дуже класно», — підсумував історик.

Пам’ятник Тарасові Шевченку в Харкові відкрили 24 березня 1935 року. Автори композиції — скульптор Матвій Манізер і архітектор Йосип Лангбард. В умовах повномасштабного російського вторгнення монумент захистили мішками з піском від російських обстрілів і накрили сіткою. Таким пам’ятник залишається і дотепер. У 211-ту річницю з дня народження Шевченка, 9 березня 2025 року, біля пам’ятника провели патріотичну акцію, під час якої читали твори Кобзаря.

Слухайте інтерв’ю повністю у програмі «Накипіло з Володимиром Носковим».

Читайте також: Чому Шевченко і досі Пророк та як сприймати його в сучасному світі

Фото: АрміяInform