• cover play_arrow

    1. Дім. Наталка Маринчак


Цей текст просотано передчуттям великої війни. Дім, що чекає на своїх мешканців, людина, що вертається до мовчазного дому. Нині ці образи близькі українцям, що залишились і українцям, які поїхали. Хочеться, аби наші доми знову були повні – радості, тепла й любові. 

•••

рано чи пізно все з нас виходить назовні

ось моя туга мій біль і безкрая безодня 

кожного дня найпізніш повертатись додому 

бачити вікна темні 

нікого немає вдома

чути що тиша співає на всі голоси 

раді тобі тут

ну раді звичайно пси

пси і коти стараються і голосять 

щоби хоч на секунду тобі здалося

дім повний радості світла тепла любові 

в мене є дім 

і нікого немає вдома 

13.08.2019


Тимчасова переправа: Крило сиворакші

0%