Першого жовтня, у День захисників і захисниць України, у Харкові відбулася хвилина мовчання у пам’ять про загиблих.
В етері Радіо «Накипіло» прозвучали інтерв’ю з військовослужбовцями.
«Мені здається, нині звання “захисник” стосується не тільки чоловіків, але й жінок, тому що вони докладають не менше зусиль для захисту рідних і близьких, — розповіла про свій шлях до війська колишня вчителька української мови Мар’яна Станко. — У мене завжди був нахил до таких професій. Я хотіла бути криміналісткою. Але коли вчилася у школі, мій вибір тоді впав на більш “жіночну” професію. На жаль, на це вплинули стереотипи в суспільстві».
Мар’яна служить із 2019 року й нині є менеджеркою відділення рекрутингу 128 окремої гірсько-штурмової бригади.
«Кожна дитина має якусь мрію. Хтось хоче бути поліціянтом, хтось — лікарем, а я хотів бути розвідником. Я ріс на фільмах про розвідників. Тому вступив у лави військового ліцею», — розповів боєць із позивним Береза, вихованець мілітарі-ліцею та Одеської військової академії, фахівець військової розвідки й Сил спеціальних операцій, який нині служить на Куп’янському напрямку.
«Наше головне завдання — виявити та знищити противника чи передати дані або координати про противника: де він базується, коли він не знає, де ми. А потім — знищити його допоміжними засобами: FPV-дронами чи артилерією», — розповів захисник в етері Радіо «Накипіло».
Слухайте інтерв’ю повністю у програмі «Накипіло з Володимиром Носковим».
Як доєднатися до спільноти «Накипіло»
