Один із ветеранів відновлює шини, інший — установлює їх на автівки. Побратими пройшли війну, дронові атаки й поранення, а після повернення до цивільного життя об’єдналися у спільному бізнес-проєкті.
Про свій шлях від фронту до підприємництва в етері Радіо «Накипіло» розповів ветеран Ернест Лобанов.
«Мені 34 роки, я харків’янин, засновник першої в Україні шинопекарні», — сказав він.
Ідея відновлення шин, за словами Ернеста, ґрунтується на такій логіці:
«Протектор зношується і перестає відводити бруд, сніг і воду з плями контакту. Але, якщо відновити протектор, шину можна використовувати повторно. Фактично ми витрачаємо тільки 10 % матеріалів, а 90 % використовуємо знову».
Ця технологія не нова, пояснив Ернест:
«Саме так у 1920-х роках з’явилися шинопекарні. У США їх були десятки тисяч, як нині шиномонтажів. Тоді нові шини були дуже дорогі й швидко стиралися».
Згодом, додав він, технологія дійшла і до авіації:
«Нині понад 80 % авіаційних шин — пасажирських, вантажних і військових — відновлено не один раз».
В Україні першу відновлену шину його команда виготовила 2017 року.
«Ми придбали обладнання і запекли першу в Україні відновлену шину», — сказав Ернест.
Процес виробництва багатоетапний і потребує постійного контролю: «На одну шину витрачаємо приблизно дві години, але головне — контроль. Ми продаємо готовий продукт. Працюємо з утилізаторами, шиномонтажами, колекторами зношених шин — вони відбирають шини під наші вимоги, а клієнт отримує готову, доступну шину».
У 2022 році Ернест долучився до лав Збройних сил, а саме — 88 батальйону 27 бригади.
«Спочатку ми стояли на бєлгородському напрямку, потім — у Харківській, Донецькій, Запорізькій і Сумській областях. Ми завжди працювали на передових позиціях», — поділився він.
На службі обіймав посаду начальника автослужби.
«Я займався мобілізацією автомобільної техніки, комплектував підрозділ легковантажними й вантажними автівками, які й досі виконують бойові завдання», — пояснив ветеран.
З майбутнім бізнес-партнером Андрієм Нечипоренком Ернест познайомився на війні.
«З Андрієм ми не були знайомі. Тісно познайомилися уже в березні, коли нас завели в Бахмут», — пригадав Ернест.
Після виходу з міста вони разом тримали позиції поблизу Торецька.
«Звідти було видно території перед Горлівкою. Позиції прострілювали снайпери, але ми виконували завдання, і все було штатно», — розповів ветеран.
«Військова служба — це командний вид спорту. Тут не працює хтось один: ти або в парі, або ніяк. Андрій завжди був людиною, на яку можна покластися. Між нами сформувалася абсолютна довіра», — зізнався він.
Восени Ернест дізнався, що Андрій дістав поранення.
«Я одразу приїхав до нього. Чесно кажучи, я не планував говорити про бізнес. Думав, що людина буде психологічно розбита через поранення, утрату ноги. Але він був бадьорий, як завжди, просто вже на колісному кріслі», — поділився Ернест.
За його словами, ідея спільного проєкту народжувалася з урахуванням реальності війни:
«Ми живемо в одному з найбільш обстрілюваних регіонів Європи. Тому, створюючи бізнес, одразу закладали всі ризики: загострення війни, просідання ринку й помилку з локацією».
Так з’явився шиномонтаж із двох шестиметрових морських контейнерів.
«Перший був абсолютно новий — з маріупольського металу. Він довго стояв у Харкові й зберігся в ідеальному стані — іще з української сталі», — розповів ветеран.
У майбутньому команда планує розширення.
«Наступного року ми хочемо зробити на даху контейнерів літній майданчик, щоб люди могли чекати, як на заправці. Ідея “Шиноробів” — зламати стереотип шиномонтажу й зробити комфортне місце для чекання», — сказав він.
Для Ернеста цей бізнес про рух.
«Автівка рухається, поки в неї накачані шини. Може відмовити двигун, машина може не заводитися, але з колесами ви зможете бодай буксувати авто, — пояснив він. — “Шинороби” допомагають автівкам рухатися. Бо життя — це рух. І машина має їхати далі».
Слухайте інтерв’ю повністю у програмі «Накипіло з Володимиром Носковим».
Фото: tirex.com.ua
Як доєднатися до Спільноти «Накипіло»
