Польський письменник Бартош Попадяк у Харкові: «Я бачу таку солідарність людей, якесь співбуття»

Польський письменник Бартош Попадяк готує збірку репортажів «Мій український досвід» про життя українських міст на тлі російського повномасштабного вторгнення.

Про свій шлях в українському контексті Попадяк розповів в етері Радіо «Накипіло».

«Хочу просто розповісти не тільки про війну, не для того я приїхав, щоб тільки про війну розповідати. Передусім про життя. Це моя ціль. Я це якось тут зрозумів, коли побачив про це: “Живемо, робимо своє”. Я хочу написати про сучасність, про людей. Раніше писав романи більш такі, скажімо, не фентезі, а трішки відірвані від дійсності», — каже письменник.

Бартош Попадяк познайомився з Україною під час навчання у 2013 році, він україніст. Зацікавленість цим напрямом у Польщі зросла під час подій Майдану, каже Попадяк:

«Нам пощастило, бо хтось прийшов в україністику у той час, коли в Україні нічого не змінювалося, і у них не було такого, щоб вони дуже-дуже зацікавилися. Оскільки для України це був особливий рік, ми стали студентами, що навчаються в особливий час».

Київ 2014 року запам’ятався мовним дисонансом, ділиться Бартош. Двомовність міста стала бар’єром для розуміння. Нині ж Київ здається йому україномовним містом. 

Після знайомства з Микитою Григоровим, донецьким журналістом і письменником, Бартош Попадяк захопився темою Донбасу. Микита Григоров надихнув його присвятити бакалаврську роботу темі Донбасу в українській літературі XIX ст.

«Картинки, що я бачив, читаючи про Донбас, нагадували мою маленьку вітчизну. Це район у Кракові, таке собі соціалістичне місто. Вони його [район] будували як противагу до буржуазного Кракова після Другої світової війни. Це якось перепліталося, образи Донбасу з різних творів, з того, що Микита розповідав, і я почав писати про це поезію» — згадує Бартош про початок творчості.

У порівнянні з періодом до повномасштабного вторгнення, письменник відмічає, як українське суспільство зблизилося. Він помічає об’єднання суспільства, патріотизм, а також гостинність попри війну. Щось, що об’єднує людей, відчув він і у Харкові.

«Я бачу таку солідарність людей, якесь співбуття. Я цього не бачу у Польщі завжди, щоб люди так близько були. Звісно, через війну, тут треба бути разом. Маю надію, що у нас не буде такого досвіду, але я б хотів, щоб люди у Польщі стали якось ближче. Тут дуже-дуже це відчувається. І також ставлення до мене як іноземця просто неймовірне», — ділиться враженнями від Харкова Попадяк.

На його думку, рівень підтримки України з боку Польщі залишається переважно високим, але політична риторика періодично змінюється. За спостереженнями письменника, частина поляків усвідомлює загрозу росії та вивчає український досвід.