До Одноробівки Золочівської громади волонтери більше не завозять гуманітарну допомогу — через постійні обстріли та атаки дронів. Місцеві змушені самотужки діставатися до сусідніх сіл і вивозити необхідне об’їзними шляхами, ризикуючи життям.
Про це розповідає староста Одноробівського старостинського округу Оксана Пуніна в подкасті «Генплан.Відбудова» на Радіо «Накипіло».
За її словами, безпекова ситуація настільки складна, що навіть гуманітарні місії відмовляються заїжджати до села.
«Нам доводиться їхати у Золочів і в сусідні села забирати допомогу, яку в Одноробівку вже не можуть завезти волонтери. Мої помічники — або на власних автомобілях, або тракторцем — об’їзними шляхами, наражаючи себе на небезпеку», — говорить вона.
Люди вже втрачали транспорт під час таких поїздок.
«У людей уже від дронів і згоріли автомобілі, і були пошкодження, в тому числі під час перевезення допомоги. Я всіх обзвонюю, помічники знають, на яку годину й куди потрібно під’їхати, завезти не тільки в своє село, а й у сусідні. І ще зробити фотозвіт, роздати під відомість. Ми дивимося на безпекову ситуацію й повідомляємо: не потрібно ризикувати», — пояснює староста.
Через постійні обстріли іноді не радять їхати навіть пересувній «Укрпошті».
Одноробівка розташована за сім кілометрів до кордону з рф. Інші села округу — ще ближче: Сотницький Козачок — за 40 метрів, Гур’їв Козачок — за 400–700 метрів, місцями до кілометра.
Села цілодобово перебувають під ударами російських дронів, «Градів», артилерії та КАБів. Частина мешканців виїхала наприкінці грудня 2025 року — на початку січня 2026 року, зокрема через відсутність газопостачання.
«В Одноробівці інтернет працює тільки у тих людей, у кого встановлене спеціальне обладнання або Starlink. З грудня 2025 року у нас відсутнє газопостачання, бо є пошкодження», — розповідає Оксана Пуніна.
Люди, які залишилися, виживають завдяки електрообігрівачам, буржуйкам і дровам.
У Гур’євому Козачку залишаються 12 людей. Там немає світла з 21 квітня 2022 року, а зв’язок із мешканцями практично відсутній. Іноді жителям вдається дістатися до Одноробівки — якщо дозволяє погода.
У 2024 році в Сотницькому Козачку мешкали 34 людини, в 2025 році село повністю спорожніло.
«Через активні бойові дії люди були вимушені пішки виходити з села. Дорослі чоловіки й жінки везли на велосипедах своїх батьків, несли в руках речі. Тобто повністю село на сьогодні пустує», — згадує староста.
Евакуація у громаді триває з 2022 року, але частина мешканців відмовляється виїжджати — через господарство і домівки. Попри постійні атаки, староста сподівається, що після завершення гарячої фази війни громада зможе відбудуватися, а до Одноробівки повернуться бізнес і молоді родини з дітьми.
«Коли я йшла працювати старостою, були одні функціональні обов’язки. Працював спеціаліст, був водій, прибиральниця. Коли люди почали виїжджати, штат зменшився. Староста може виконувати свої обов’язки тільки за допомогою місцевих жителів», — підсумоває вона.
До Одноробівського старостинського округу Золочівської громади входять 13 сіл і два селища біля самого кордону.
Цей текст створено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Зміст цього тексту є виключною відповідальністю Радіо «Накипіло», і за ніяких обставин його не можна розглядати як такий, що відтворює позицію Європейського Союзу.
Слухайте інтерв’ю повністю в подкасті «Генплан.Відбудова» на Радіо «Накипіло».
Фото: Харківська обласна рада
Як доєднатися до Спільноти «Накипіло»
