play_arrow
Образ «іншої росії»: як працює м’яке виправдання агресії через співчуття Марія Малєвська, Сашко Бринза
«Інша росія», або Політика виправдання агресора. Від набокова, солженіцина та бродського до сьогоднішніх нетфліксу, «Оскара» й тиктоку
Свіжий випуск подкасту Public Talk — це спроби проаналізувати, як за допомогою образів у кіно, літературі й соцмережах росіяни намагаються уникнути відповідальності за злочини. А саме — створюючи для Заходу (та й усього світу загалом) образ так званої іншої росії, яка нібито не є небезпечною, не є агресоркою, а відповідно, заслуговує на розуміння і виправдання, ба більше — співчуття.
Наш запрошений експерт — Богдан-Олег Горобчук, кандидат соціологічних наук, викладач Київського національного університету імені Тараса Шевченка та співавтор каналів «Культуртригер» і «Центр дослідження МордоRU».
Ми розпочали з аналізу меседжів, закладених у документальному фільмі «Містер Ніхто проти путіна» про російського вчителя з Уралу, що знімав пропагандистські заходи в школі та згодом вивіз ці матеріали з росії.
Цьогоріч цей фільм здобув премію «Оскар» як найкраща документальна стрічка, і це вже другий російський «Оскар» за час повномасштабної війни. Докладно ми розбирали це в попередньому випуску програми за 21 березня — ви можете його знайти на ютубі, на сайті Радіо «Накипіло» або на таких стримінгових платформах, як-от Spotify чи Apple Music.
А цього разу ми з допомогою експерта Богдана-Олега Горобчука спробували проаналізувати це ще ширше й глибше, звертаючись до позиціонування росіян на нетфліксі, у тиктоку й ще раніше — за часів совєтського союзу.