Ветеранка й поетка Олена Герасим’юк про українськомовне дитинство, любов до Сходу та світлу поезію за темних часів
play_arrow
Ветеранка й поетка Олена Герасим’юк про українськомовне дитинство, любов до Сходу та світлу поезію за темних часів Аліка Піхтерева
«Я — поет, яка пише невидимі вірші для вбитих моїх читачів» — це рядки з вірша Олени «Гери» Герасим’юк, написані в перші тижні повномасштабної війни.
Поетка вирушила на війну ще задовго до цього — у складі «Госпітальєрів». У дитинстві разом із батьками була на Помаранчевій революції, а вже дорослою брала активну участь у Революції гідності.
З дитинства українськомовна, вона пригадує шкільні роки як непрості. Водночас тішиться, що нині ситуація змінюється. Утім, спираючись на власний досвід та історію, розуміє: відкочування можливе. Але це не привід зневірюватися, а швидше мотивація працювати ще більше, зокрема, і в культурному полі.