Чому в Україні зростає кількість людей із синдромом розбитого серця

Синдром розбитого серця — це не метафора, а реальний вираз лікаря, який усе частіше чують українці. Науковою термінологією цей діагноз звучить як «стрес-індукована кардіоміопатія», а в розмові — синдром розбитого серця, адже хворобу викликає саме стрес, фізичний або емоційний.

Інтервенційний кардіолог, доцент Харківського національного медичного університету Ігор Полівенок каже, що за 32 роки своєї роботи такої кількості пацієнтів із синдромом розбитого серця не бачив. Симптоми можуть бути схожими на ознаки інфаркту, але під час кардіограми лікар побачить різницю. Чи можна вилікувати розбите серце? Хто частіше стикається із цим синдромом? Чому ця хвороба й досі лишається маловивченою? У новому випуску «Станція “Держпром”» на Радіо «Накипіло» Марія Малєвська та Олександр Бринза говорили про це і з пацієнтами, і з кардіологами.

На огляді у кардіолога Ігоря Полівенка — пацієнтка Дар’я Жуковська. Лікар за допомогою УЗД обстежує серце.

— Досліджуємо серце. Функцію, скоротливість, систолічну функцію: як воно скорочується, як воно розслаблюється.

Дар’я — вчителька англійської, завідувачка кафедри і мати чотирьох дітей. На початку вторгнення велику родину розділила евакуація за кордон. Повернулася Дар’я з молодшими дітьми до Харкова вже навесні 23-го року.

— Розкажіть, коли ви відчули перші ознаки проблем із серцем?

— Коли ми повернулися з Естонії, куди виїхали на початку війни. Спочатку повернулися дорослі діти. Тут у мене залишався чоловік. Ми всі вирішили повернутися. Але я вже почала відчувати біль у серці, у мене з’явилася задишка. Я не розуміла, через що це відбувається, бо це траплялося раптово.

— Після чого?

— Такої явної, конкретної причини перед кожним нападом не було. Але, звісно, та ситуація, в якій ми опинилися: вибухи, обстріли… Коли ти постійно хвилюєшся за своїх дітей, за дітей у школі, за яких ти теж несеш відповідальність. Крім того, намагаєшся все робити так, щоб не було видно твоїх переживань. Ти розумієш, що відбувається і намагаєшся всіх підтримувати. До того ж дуже хвилюєшся за батьків, які вже у віці. На початку війни це був суцільний жах, який ми пропускали крізь серце. Всі новини: Буча, Ірпінь, наш Ізюм. Це було складно.

— Коли ви звернулися до лікаря?

— Десь за пів року. Річ у тім, що у мене велике навантаження, я ж працюю вчителем, ще й онлайн. Багато дітей виїхали за кордон, але вони продовжували навчатись в українській школі. Тому ми поєднували роботу офлайн і онлайн. Уроки в мене починались о сьомій ранку, а закінчувалися іноді близько дев’ятої вечора. Перенавантаження через безсонні ночі, вибухи. Коли ти сидиш у тому ж підвалі або у ванній кімнаті зі своїми дітьми (а їх у мене четверо) — це, звісно, теж вплинуло. А зранку тобі треба йти на роботу. Тобто це втома, яка накопичується, і хвилювання за рідних, близьких, друзів, батьків — за всіх. Мені здається, що це три основні моменти: стрес, втома і хвилювання.

Це вже зараз Дар’я розуміє і пояснює нам механізм виникнення хвороби. Лікарі тоді дали їй додому спеціальний прилад — холтер, за допомогою якого вона протягом доби вимірювала, як працює її серце. Кардіологиня, лікарка з функціональної діагностики Олена Шмідт демонструє нам, як працює холтер, і показує на моніторі комп’ютера кардіограми пацієнтів. Поруч лежать стоси щоденників. У день, коли пацієнта відправляють додому з холтером, він або вона мають заповнювати погодинний щоденник: сон, обід, тренування, робота, конфлікт, відпочинок.

— У нашому центрі ми проводимо добове ЕКГ-моніторування. Якщо казати дуже просто, то це кардіограма, яка записується протягом доби. Один із моїх учителів з функціональної діагностики, який займався саме розшифровкою холтерівського моніторингу, порівнював роботу серця з музикою. Кожен холтер — це свого роду п’єса або музичний твір. Він мріяв колись перекласти цю електрофізіологічну музику на справжню музику. Так-от, за допомогою холтерівського моніторингу ми можемо записати музику нашого серця.

— І що грають серця українців, які живуть у стресі?

— На жаль, усі наші серця зараз грають дуже тривожну музику. Протягом моніторування пацієнт має заповнювати щоденник. Один із пацієнтів якось відмітив, що був обстріл. І ось це, власне кажучи, його реакція на обстріл. Ми тут бачимо аритмію. Це патологічна реакція на стресову ситуацію. І таких ситуацій, на жаль, особливо у харків’ян, ми бачимо досить багато.

Інтервенційний кардіолог, доцент Харківського національного медичного університету Ігор Полівенок багато років очолював відділення у Харківському інституті хірургії імені Зайцева. Зараз він розвиватиме напрямок інтервенційної кардіології у Львові, в університетській клініці. Просимо його пояснити, як з’являється синдром розбитого серця.

— Це для спрощення сприйняття його так називають — «синдром розбитого серця». Хоча оригінально ця назва відносилась до специфічної патології, яка називається кардіоміопатія Такоцубо. Ми ж називаємо це мікроваскулярною дисфункцією. Коли ми відчуваємо стрес або підпадаємо під його вплив, в організмі відбуваються певні процеси, які призводять до того, що страждає серце. І насамперед страждають дрібні судини.

— Під час стресу гормони кортизол і адреналін якось впливають на серце?

— Саме так. Стрес у перекладі — це навантаження. Може бути фізичний стрес, може бути емоційний, а може — поєднаний. Навантаження на організм активує стресові системи, насамперед адреналінову: викидаються кортизол, адреналін, норадреналін. І ці гормони впливають на кровопостачання серцевого м’яза. Зараз навіть на Заході ввели термін — стрес-індукована міокардіальна ішемія, тобто зниження кровопостачання серця внаслідок стресу. Коли я хотів подивитися, що з цього приводу є в літературі, то знайшов лише дві статті. Одна була з Північної Америки, зі Штатів, де описували цю ішемію під час урагану Катріна. А друга — з Ізраїлю, де після ракетної атаки на північ країни теж описували випадки стрес-індукованої ішемії міокарда. І уявіть собі: ураган Катріна тривав, нехай, три дні, і обстріл теж був короткочасним. Тобто це були сильні, але досить нетривалі стреси. А зараз погляньмо на нашу реальність. Ми всі, особливо в прифронтових регіонах, перебуваємо під впливом важкого хронічного стресу. Постійне напруження, відповідальність, переживання за рідних, прильоти. Я вже не кажу про військових на передовій. Крім дії гормонів, такий серйозний стрес викликає процеси, пов’язані з хронічним запаленням в організмі. Це запалення активує атеросклероз: відкладання холестерину в судинах та формування бляшок. У моїй роботі в державній установі зараз багато військових. Це молоді чоловіки 40–50 років, які мають задавнену коронарну хворобу, багато бляшок і переносять інфаркти на ногах, навіть не помічаючи цього.

Ігор Полівенок веде нас показати навчальну лабораторію, яку обладнали поруч із операційною. Як викладач медуніверситету він чудово розуміє, як вплине онлайн-навчання медиків на їхню кваліфікацію.

— Ми маємо тут навчальний центр. Це не тільки лікувальна клініка, ми зареєстрували центр і отримали сертифікат на видачу балів безперервного професійного розвитку. Мануальним навичкам важко навчитися онлайн. У Харкові взагалі складно з цим. Я викладаю інтервенційну кардіологію в Харкові й у Львові теж буду. Онлайн — це дуже важко. Зараз стали популярними трансляції з операційної. Ми тут теж налаштували обладнання. Поки що це пробні речі. Ми знімаємо зображення з ангіографа, з камери в операційній, використовуємо мікрофони, внутрішньосудинний ультразвук. Оператор виконує втручання і коментує, що відбувається, показує певні «трюки» та професійні нюанси.

Сьогодні в Ігоря Полівенка п’ять операцій. Потім він їде з Харкова до Львова. Перший ранковий пацієнт — військовий із Хуста. Лікар уже вдягнений у спеціальний хірургічний костюм зі свинцю для операцій із використанням опромінення. Просимо прокоментувати, що робитимуть військовому.

— Коронарографія — це дослідження коронарних артерій на наявність звужень чи бляшок.

Ми залишаємося і на другу операцію. Нам теж видали спеціальні свинцеві костюми, шапочки та маски. Ця операція вже складніша.

— Це буде коронарне втручання. Складні інтервенції підвищеного ризику. Бляшки в артеріях серця заважають кровопостачанню, що призводить до інфаркту, серцевої недостатності, стенокардії. Як у двигуні: якщо немає пального, а він має працювати, двигун виснажується — поступово чи швидко. Тому ми маємо відновити постачання пального.

В операційній — великий монітор, на якому Ігор Полівенок роздивляється артерії пацієнта.

— Це подоба штучного інтелекту. Він прорахує все, що нас цікавить. Можете подивитися: внутрішньосудинний ультразвук дав зображення судини зсередини. Видно бляшки, де є кальцій, яке саме звуження. Алгоритм ШІ одразу робить аналіз, який ми потім детально вивчаємо. Тут є кальциноз, але незначний, ось бокова гілка.

За даними ВООЗ, серцево-судинні захворювання нині є причиною третини всіх смертей у світі. В умовах тривалого стресу, який переживають українці, серце страждає ще більше. Досліджень небагато, але Ігор Полівенок певен: якби наукові організації проаналізували зміни у кількості та різновидах хвороб серця в Україні, результати б здивували.

— У цій клініці ми часто бачимо подібне. Яскравий приклад — ця вчителька, яка має постійне і дуже серйозне навантаження. Вона відповідає і за власних дітей, і за учнів. Крім того, сім’ї багатьох харків’ян розділені: частина за кордоном, частина тут. Людина просто не витримує. Серце не витримує, виникає мікроваскулярна дисфункція, погіршується кровопостачання. З’являються скарги: типовий біль у грудях, відчуття здавлення. Для стрес-індукованої ішемії характерний тривалий біль. Ми робимо цим молодим жінкам кардіограму і бачимо порушення кровопостачання міокарда, хоча в самих коронарних артеріях патологій немає. Це головна різниця між типовим атеросклерозом із бляшками та ішемією, пов’язаною зі стресом. Я працюю 32 роки, але такої кількості подібних випадків ніколи не бачив. Це справді «вал» феномену розбитого серця. Якщо дивитися як науковець — тут невичерпний матеріал. Але для аналізу потрібні ресурси та люди.

Дар’я Жуковська своє розбите серце вилікувала. Тепер вона періодично стежить за показниками, відвідує лікарів і дбає про те, щоб вчасно відпочивати.

— Скільки тривало ваше лікування?

— Близько трьох тижнів. Я через день їздила на крапельниці.

— Після того ви не відчували симптомів?

— Практично ні. Це вже була весна, кінець шкільного року. Я якраз встигла пройти лікування, можливо, ще й відпочинок додав бонусу, і все стабілізувалося.

— Тобто це виліковно?

— Виліковно. Окрема подяка людям, які тут працюють. Зустріти таких уважних, чуйних лікарів — це щастя.

Про лікування розбитого серця продовжуємо розмову з Ігорем Полівенком.

— Я хочу закликати слухачів і глядачів не нехтувати сигналами, які подає серце. Якщо щось відчуваєте — звертайтеся до лікаря. Якщо не впливати на проблему, це може закінчитися інфарктом, аритмією або серцевою недостатністю. Якість життя при цьому дуже сильно падає. Це вже крайні випадки стрес-індукованої ішемії. У спокійних умовах для чоловіків за 50 вік і стать є основними факторами ризику появи бляшок. А коли додається стрес, він прискорює всі ці процеси. У будь-якому віці, якщо є задишка чи біль (особливо раптовий) — треба йти до кардіолога. Вчасна реакція, модифікація способу життя і навіть зміна сприйняття стресу — це важливо. Часто потрібна допомога не тільки кардіологів, а й психологів. Виявити проблему завчасно, поки вона не призвела до серйозних наслідків, — це життєво необхідно.

Радіо «Накипіло» висловлює вдячність за фінансову підтримку Європейського Союзу через проєкт “Підтримка прифронтових медіа та розслідувальної журналістики”, що втілюється Internews International у партнерстві з громадською організацією “Media Development Foundation” (MDF). Радіо «Накипіло» зберігає повну редакційну незалежність, а надана інформація не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу, Internews International або MDF. 

Слухайте інтерв’ю повністю в програмі “Станція “Держпром” на Радіо “Накипіло”.

Як доєднатися до Спільноти «Накипіло»