Як у Харкові минули перші змагання для ветеранів і чому програму адаптивного спорту називають нежиттєздатною

У Харкові відбулися змагання з плавання серед ветеранів. Змагалися 119 військовослужбовців, зокрема 19 — з ампутаціями.

Як розвивається інваплавання у Харкові й чим спорт для ветеранів відрізняється від звичайного — в етері Радіо «Накипіло» розповіла голова Федерації плавання Харківської області, тренерка й ініціаторка благодійної ініціативи «Плавання рятує» Аюна Морозова.

Змагання для військовослужбовців Харківщини організували ветеранський простір «Пліч-о-пліч», управління у справах ветеранів ХОВА і Федерація плавання Харківської області.

«Змагання відбувалися за правилами Федерації плавання України, адаптованими під інваплавання. Тобто ми спеціально переробили правила. Судді в нас ті, які судять чемпіонати України, видатні міжнародні судді й судді національної категорії — приїхали безоплатно. Були гості з Дніпра, планувалися з Полтави», — розповіла Аюна.

На турнірі учасники з інвалідністю здолали чотири дистанції по 50 метрів, ветерани без інвалідності мали дистанцію на 100 метрів. Змагалися у стилях дельфін, брас, на спині й батерфляй.

«У нас одні займаються інваспортом, другі — адаптивним, треті — просто спортом, четверті — спортом ветеранів. Насправді це те саме, ми просто розпорошуємо увагу, але було б класно, якби всі об’єдналися. А в нас навпаки», — сказала тренерка.

Інваплавання (або паралімпійське плавання) — це адаптовані заняття та змагання з плавання для людей з інвалідністю, що охоплюють осіб з ураженнями опорно-рухового апарату, порушеннями зору та розумового розвитку.

Серед учасників змагань були охочі розвиватися у спорті далі:

«Ми провели наші місцеві змагання, зібрали команду й поїдемо на змагання у Київ, але від різних організаторів. І потім, якщо все буде добре, у червні також поїдемо на змагання, спробуємо себе як команду вже на всеукраїнському рівні».

Розвиток адаптивного спорту на Харківщині гальмує багато факторів. Наприклад, жоден басейн у Харкові не є інклюзивним, а гроші, які виділяють ветеранам на заняття, не можна використати за призначенням.

«Іноді доводилося спускати хлопців [у воду] на руках — такими були перші тренування. З нами був тоді Максим, а потім доєдналися дві тренерки школи “Спартак”. Я зрозуміла, що нам треба чоловіка, бо деяким хлопцям з ампутаціями може бути некомфортно, якщо дівчина побачить їх у такому стані, і потрібна була фізична сила, тож Максим — та людина, що занурюється у басейн», — розповіла Аюна про Максима Крипака, чемпіона-паралімпійця з Харківщини, який нині тренує ветеранів.

Власники басейну, у якому проводять тренування, погодилися на переробку двох кімнат під безбар’єрні душ і туалет. Але Аюні здається це недостатнім, і разом із командою вона намагається долучити іноземні програми для фінансування ініціативи.

«Обласну програму, яка виділяє гроші, написано нежиттєздатно: у Харкові більшість басейнів приватні або освітні, тобто недержавної власності. І в нас заборонено навчальний процес, тобто гроші, які виділили, не можуть фінансувати освітянський басейн. Іще для оплати підприємство басейну має надавати послугу з адаптивного плавання, тобто мають бути тренери. А в нас є будівля, сам басейн, а тренерів немає. І пов’язати інструкторів, ветеранів і басейн в одну структуру не виходить», — поділилася тренерка.

Аюна Морозова чекає на зміни до бюджетної програми від обласної ради. Тренерка сподівається на швидку реакцію.

«Я дуже нервувалася навіть не за те, щоб усі нормально пропливли, а за те, щоби було безпечно. На Харківщині поки дуже складно просувається адаптивне плавання. Це перші змагання, які профінансував “Пліч-о-пліч”, перший млинець, але в нас усе вийшло», — сказала Аюна.

Слухайте інтерв’ю повністю у програмі «Накипіло з Володимиром Носковим».

Фото: Харківська ОВА

Як доєднатися до Спільноти «Накипіло»