На Харківщині під час «перемир’я» вперше евакуювали людей із «кілзони» за участю ООН

На Харківщині під час так званого «перемир’я» 8–11 травня вперше провели евакуацію цивільних із сіл, що розташовані у «кілзоні». До операції долучилися представники Організації Об’єднаних Націй, волонтерська спільнота та обласна влада.

Із прикордонних населених пунктів Золочівського та Великобурлуцького напрямків вдалося вивезти 17 людей, зокрема — двох дітей.

Про це в етері Радіо «Накипіло» розповів голова правління Координаційного гуманітарного центру Євген Коляда. 

За його словами, новий формат евакуації став відповіддю на зміну характеру війни.

«Війна дуже сильно змінилася. Дрони почали домінувати на прифронтових територіях. Уже є перелік населених пунктів, куди неможливо заїхати нікому — ні поліції, ні ДСНС, ні органам місцевого самоврядування. Ба більше — людям там навіть важко пересуватися власним транспортом, бо росіяни б’ють по всьому, що рухається — по машинах, велосипедах, по людях», — сказав Коляда.

На гарячу лінію організації продовжували надходити заявки від мешканців сіл, що опинилися фактично відрізаними.

«Часто люди телефонували в останній момент — коли останні екіпажі вже покинули ці села, й тиждень або два туди ніхто не заїжджав. Вони просили: заберіть нас. Але це був невиправданий ризик. Ми не знали, чи вони ще там, чи живі, де саме їхній будинок, чи не замінована дорога, чи є міст. Занадто багато невідомих», — пояснив він.

Ідея використати імовірний режим тиші для евакуації виникла ще під час Великоднього перемир’я, однак тоді реалізувати її не вдалося. Підготовка травневої операції почалася заздалегідь.

«Ми розуміли: це сакральна дата для росії, парад 9 травня, тож вони проситимуть припинення вогню. За два тижні до цього ми вийшли з ініціативою провести евакуаційні заходи саме в цей період», — додав Коляда.

Ключовим стало залучення Управління ООН з координації гуманітарних справ.

«Ми ніколи не робили евакуацію з таких населених пунктів у такому форматі війни. Якби ми поїхали туди у звичайний день, нас просто розстріляли б. Присутність ООН означала інформування іншої сторони про те, що буде гуманітарна місія. Це дало додаткові безпекові гарантії», — відзначив він.

Підготовка тривала два тижні й включала багаторівневу координацію з Харківською обласною військовою адміністрацією та Ситуаційним центром.

«Кожен екіпаж знав посекундно, що робити і де бути. Ми їхали без зброї, у повній символіці, з дотриманням усіх протоколів ООН. Був розгорнутий цілий ешелон безпеки: медики, парамедики, групи швидкого реагування, транзитний центр і команди розселення», — розповів Коляда.

Старший спеціаліст з екстреної евакуації Консорціуму STEEL Євгеній Севідов додав, що колони працювали на двох напрямках — Золочівському та Великобурлуцькому.

«Моя команда працювала на Золочівському напрямку. Це чотири автівки разом з ООН та Червоним Хрестом. Ми заїжджали, зокрема, у Клинову-Новоселівку. До цього була заявка в Макаровому, в бік Козачої Лопані. Там ми зіткнулися з FPV-дронами різного калібру — вони буквально супроводжували наш конвой, спостерігали за кожним рухом. Не атакували, але намагалися нагнати страху», — пояснив він.

У прикордонних селах залишаються переважно літні люди, які не чекають, що за ними хтось приїде.

«У Клиновій-Новоселівці це були здебільшого люди похилого віку. На Великобурлуцькому напрямку були діти — п’яти і шістнадцяти років. Ми були впевнені, що дітей із цих територій давно вивезли. Як вони там опинилися знову — це питання до місцевої влади», — зазначив Коляда.

Після першої місії волонтери планують масштабувати цю модель евакуації.

«Ми не будемо чекати наступного перемир’я чи режиму тиші. Плануємо використовувати цю модель і далі — разом з ООН заїжджати у населені пункти з найвищим рівнем небезпеки. Там досі залишаються люди, і вони мають право на евакуацію», — наголосив Коляда.

Слухайте інтерв’ю повністю в програмі “Накипіло з Володимиром Носковим”.

Фото: Харківська ОВА

Як доєднатися до Спільноти «Накипіло»