У Харкові розпочався урбаністичний проєкт, що має на меті дослідити способи «оживити» центр міста. Центральна частина Харкова за останні чотири роки зазнала значних руйнувань, проте залишається місцем концентрації міського життя, культурної пам’яті та локальних ініціатив. Команда Urban Reform планує сформувати платформу для діалогу про майбутнє центру міста та можливі сценарії його трансформації. Учасникам пропонують переосмислити роль міста та його центральної частини.
Від чого можуть відмовитися харківці для збереження жвавості міста і якої ідеї бояться мешканці міста, розповів в етері Радіо «Накипіло» соціолог проєкту «Розбите серце» Дмитро Заєць.
Подія поєднала перформанс, відкритий мікрофон і запуск онлайн-опитування жителів Харкова про майбутнє центральної частини міста. Долучитися до формування образу майбутнього Харкова може кожен житель міста.
«Люди будуть пропонувати свої рішення з відбудови та відновлення чи, може, навіть перекреслять наші [варіанти], і будемо будувати щось інше. Але наш проєкт не стільки про будівництво, він частина іншої роботи з регенерації центру Харкова», — пояснив Дмитро Заєць.
Опитування має дати відповідь на запитання, як мешканці планують «користуватися» Харковом у наступні 10 років. Дослідники проєкту тестують гіпотезу про контрольоване згортання Харкова, наприклад, до розмірів середнього міста.
«Перша частина — питання про те, як сприймається Харків і як він використовується містянами. Це питання про активи міста, за рахунок яких ми можемо щось робити майбутні 10 років. Поки опитування в процесі, але за результатами перших зустрічей — стискання Харкова насторожує і травмує людей», — каже соціолог.
Харківці не готові до таких змін, і наразі ця концепція не має однозначної підтримки.
«Для людей це наче легітимізація занепаду міста, відмови від його “столичного” статусу або місця в країні. Але раціональне ядро концепції сприймається дуже позитивно, за словами учасників наших зустрічей. Воно вже спонтанно реалізується в центрі Харкова», — каже Дмитро.
Як приклад він наводить існування «субцентрів» у Харкові: Холодна гора, ХТЗ, Одеська, з яких люди можуть і не виїжджати до центру. За словами соціолога, тут є вся необхідна інфраструктура та сервіси для життя, а також — безпека. Ідея «Розбитого серця» — зробити можливе «стискання» міста керованим.
«В обставинах браку людей, коштів, інфраструктури і сервісів згортання може сприйматися як інструмент розумного пріоритетування ресурсів. Є великий запит у містян на чесний і зрозумілий розподіл ресурсів у місті. Реконструкція на Університетській гірці, Журавлівського гідропарку — це розкіш для воєнного стану. Навіть по закінченню війни це треба все калькулювати і розмовляти з містянами», — вважає Дмитро Заєць.
Команда проєкту не виключає відмову від утримання деяких просторів чи об’єктів у місті, що не є ефективними (занедбаними або зруйнованими), а також переосмислення порожніх просторів.
«Щось зникло, щось розірване: місця стають порожніми, н живими, немає якогось активу, ресурсу їх відновлювати чи відновлювати роботу. І місто дуже рідко допомагає якось це зробити, облаштувати нове життя. Люди вкладаються самостійно, всі говорять про втому, колективну якусь виснаженість», — каже соціолог.
Зараз проєкт спрямований на збереження Харкова таким, який він є, попри відмову від певних сфер життєдіяльності або об’єктів.
Долучитися до розмови про те, яким бути центру Харкова, можна, пройшовши опитування за посиланням.
Слухайте інтерв’ю повністю в програмі “Накипіло з Філіппом Диканем”
Як доєднатися до Спільноти «Накипіло»
