play_arrow
Про реновацію будинку «Слово» Володимир Носков
Міська влада Харкова готує проєкт комплексної відбудови будинку «Слово», у якому наприкінці 1920-х — на початку 1930-х років мешкали письменники й митці Розстріляного відродження. Про це під час зустрічі з молоддю у Рівному повідомив харківський міський голова Ігор Терехов.
У середині 1920-х українські письменники, які тоді жили в бараках, комуналках і кімнатках у жалюгідних умовах, звернулися до совєцької влади з проханням побудувати кооперативний будинок, де місця стало б усім. До фінансування будівництва окремого будинку для літераторів, імовірно, приєднався головний організатор геноциду українського народу йосип сталін.
Це був п’ятипід’їзний і п’ятиповерховий будинок з ізольованими 66 квартирами з гарячою водою та телефоном. На шостому поверсі, як згадували самі письменники, розмістили два солярії зі скляним дахом. Тут передбачили дитсадок, пральню і бомбосховище. Архітектор Митрофан Дашкевич навіть продумав форму будинку у вигляді букви С: «слово».
Першими мешканцями кооперативу, який очолив Остап Вишня, на вулиці Культури, 9 (а тоді вона називалася вулицею Червоних Письменників) була еліта: прозаїки, поети, драматурги, режисери й художники. Згодом у 1930-х більшість із них стратять або замордують у совєцьких таборах на півночі росії.
Серед найвідоміших «слов’ян» — Микола Хвильовий, Микола Куліш, Павло Тичина, Майк Йогансен, Лесь Курбас тощо. За свідченнями репресованого письменника Івана Багряного, самі мешканці називали будинок, пожильців якого пильнували й підслуховували спецслужбісти, «крематорієм» або ж «будинком попереднього ув’язнення».
Будинок «Слово» переживає другу збройну навалу. Під час Другої світової війни помешкання уціліли. Натомість у перший місяць повномасштабного вторгнення російський снаряд улучив у під’їзд: пошкоджень зазнали кілька квартир, вибило чимало вікон.
Одначе будинок «Слово», у якому більшість мешканців уже не має жодного стосунку до родин письменників, давно потребував реставрації. Облізлі під’їзди, стара система опалення, обшарпані стіни, цегла, що випадає, пластикові балкони й вікна — такий сучасний вигляд легендарного будинку «Слово», внесеного до Державного реєстру нерухомих пам’яток України.
Нині очільник Харкова Ігор Терехов говорить, що спеціалісти розробляють проєкт реновації будинку «Слово», щоби зберегти пам’ятку архітектури й пам’ять про його колишніх репресованих мешканців. За словами мера, проєкт реконструкції потребує проходження низки погоджувальних процедур через особливий статус будинку.
Як провести реновацію будинку «Слово» з повагою до пам’яті та нинішніх його жителів? Чи доцільно, щоб до цього проєкту відновлення залучили експертне коло з реставраторів, архітекторів, фахівців енергоощадності, істориків і дослідників епохи Розстріляного відродження? Про це говорили в етері Радіо «Накипіло». На зв’язку зі студією були мешканець будинку «Слово», художник і керівник авторської артстудії для дітей Aza Nizi Maza Микола Коломієць та архітекторка-реставраторка й членкиня ініціативної групи Save Kharkiv Катерина Кублицька.
Фото: Вікімедіа