Зміни в тактиці ворожих груп пов’язують не тільки з розвитком технологій БпЛА, але й із роботою російського підрозділу дронів «Рубікон». Він відомий своєю внутрішньою дисципліною через жорстоке ставлення до особового складу й ефективними новими навичками.
Як на Харківщині працюють проти «Рубікону» й що за останній рік змінилося у технологіях БпЛА — в етері Радіо «Накипіло» розповів командир 429 окремої бригади безпілотних систем «Ахіллес» Юрій Федоренко.
Він уважає, що демонізувати спеціальні підрозділи на кшталт «Рубікона» не варто: їхня ефективність базується на технічному оснащенні, дисципліні та страху бути «обнуленим».
На фронті «обнуленням» називають жорстокі розправи російського командування над своїми ж військовослужбовцями. Солдатів та офіцерів розстрілюють на місці або відправляють на «м’ясні штурми» на знак кари за відмову виконувати накази, дезертирство чи спробу відступу. Є підтверджені дані та списки підрозділів, які систематично займаються такими вбивствами власних підлеглих.
«Якщо загальновійськові підрозділи намагаються виявити нашу піхоту на передній лінії, скинути на неї «Мавік», відпрацювати дронами на оптоволокні чи звичайними дронами, навести вогонь артилерії, знайти позицію, то “Рубікон” зайнятий дещо іншим. Вони блокують райони Силам оборони», — сказав Федоренко.
Цей підрозділ закриває позиційні райони й заходить засобами розвідки, оснащеними краще за інші структурні підрозділи російських військ.
«Заходять із мультиротором, який бачить передній край глибше, і крилами, що розвідують наші логістичні маршрути сполучення, наші позиційні райони. Вони не розмінюються на завдання знайти українського піхотинця, а мають чіткі райони наших маршрутів, які покривають дронами для знищення максимальної кількості нашої техніки», — пояснив військовослужбовець.
Щойно ворог дізнається, що на його напрямок перекинули якийсь підрозділ полку «Ахіллес», то відразу просить допомоги.
«Але в нас теж є спеціалізовані підрозділи, і так само стратегічного рівня в нас є безпілотники, які виконують завдання у спільному задумі. Щойно ворог дізнається, що “Ахіллес” зайшов на напрямок, вони відразу пишуть запит на швидке виділення їм структурного підрозділу на протидію нам. І в нас з’являється тунель можливостей на два-три тижні, щоби спалити противника. Після цього приходять спеціальні підрозділи на протидію нам, починаються наземні та повітряні дуелі», — розповів Федоренко.
Тактика наземних операцій у російсько-українській війні залишається незмінною уже тривалий час, зазначив комбриг. Але змінився тиск від безпілотників: за останні два роки якісно розвинулися зв’язок і склад батарей.
«Управління уліво-управо, уверх-униз, навколо себе й під різним кутом, змінилися передача відеозображення і сталість зв’язку як у Сил оборони, так і в противника. Змінився склад електробатарей, розмір залишився той самий, а місткість виросла вдвічі», — зауважив Федоренко.
Частково через це прифронтові громади опиняються у зоні досяжності дронів, які раніше до них не долітали. Зокрема, ідеться і про Харків, до якого почали масово залітати російські FPV-дрони. Затягування доріг та об’єктів інфраструктури антидроновими сітками є дієвим інструментом тільки проти частини дронів.
Слухайте інтерв’ю повністю у програмі «Накипіло з Володимиром Носковим».
Як доєднатися до Спільноти «Накипіло»
