Етери

.

росія системно атакує АЗС Харкова: чи вплине це на забезпечення пальним

Цей ранок у Харкові, як і попередній, розпочався з атаки російського дрона по автозаправній станції. У вівторок, сьомого липня, FPV-безпілотник ударив по АЗС у Шевченківському районі, а сьогодні під ударом опинилася заправка в Київському районі.

Міський голова Ігор Терехов заявив, що агресор цілеспрямовано вибирає заправки як мішені. Він закликав водіїв планувати візити на АЗС поза повітряними тривогами. Влада вже контактує з власниками станцій для посилення безпеки. За словами мера, інженерам і технічним фахівцям доручили розробити рішення із захисту заправок у мегаполісі.

Загалом у Харкові працювало понад сто АЗС, але станом на липень пошкоджено вже кілька десятків із них. Масові обстріли паливної інфраструктури розпочалися у квітні, а наприкінці червня атаки КАБами та дронами посилилися. Попри нищення заправок у Харкові, а також у Харківському, Богодухівському та Ізюмському районах дефіциту бензину чи дизеля немає, запевнила обласна та міська влада.

Військовослужбовці пояснили: російське командування намагається знищити біля лінії фронту все, що забезпечує логістику. Проте начальник відділу комунікацій 14 армійського корпусу Віталій Саранцев наголосив: армія має власну систему постачання і на цивільних АЗС не заправляється. Тож на забезпеченні війська це не позначиться.

Експерти додали, що досвід 2022 року, коли росіяни атакували нафтобази, навчив операторів ринку працювати в кризу. Паливну логістику диверсифіковано: пального не накопичують на одному об’єкті — воно постійно в русі, що робить систему стійкою до атак.

Як менеджерам мереж перебудувати безпекову логістику? Наскільки швидко відновлюють пошкоджені АЗС? Чи варто легалізувати мобільні автозаправки та чи вплинуть витрати на відбудову на ціни для споживачів? Про все це говорили далі в етері Радіо «Накипіло». На зв’язку зі студією був директор консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн.

Фото: національна поліція України

Етери