Етери

.

Після Оленівки: мати загиблого «азовця» створила платформу підтримки ветеранів «Башта»

Уночі проти 29 липня 2022 року росіяни обстріляли Волноваську виправну колонію поблизу окупованої Оленівки. Напередодні туди перевели 193 військовослужбовців «Азову», які вийшли з території Азовсталі за наказом українського військового командування. Тоді внаслідок теракту загинули щонайменше 53 українські полонені з Азовсталі, а понад 130 дістали поранення. Торік ця дата стала загальнодержавним Днем ушановування пам’яті захисників України, учасників добровольчих формувань і цивільних, страчених, закатованих або загиблих у полоні.

За інформацією уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Дмитра Лубінця, за час повномасштабної війни в неволі від катувань загинуло щонайменше 406 українських полонених — як військових, так і цивільних. Міжнародний комітет Червоного Хреста як полонених підтвердив 146 із них; що стосується решти, то інформацію отримано з інших джерел. Тим часом Офіс Генерального прокурора повідомляв про досудові розслідування за фактами загибелі 311 полонених у російських місцях несвободи.

Одразу після скоєння цього злочину в Оленівці російські влада та бойовики намагалися переконати медіа, буцімто Україна вдарила по власних військовослужбовцях американською HIMARS. Тим часом українська влада наполягала: росія жорстоким терактом прагнула приховати факти катувань і позасудових страт. Об’єктивного розслідування так і не провели: росія не допустила міжнародних експертів, а докази знищила.

Наприкінці 2024 року низка громадських організацій — Медійна ініціатива за права людини (МІПЛ), Українська Гельсінська спілка з прав людини (УГСПЛ), Yahad-In Unum, OSINT for Ukraine та «Спільнота Оленівки» — передала до Міжнародного кримінального суду матеріали власного розслідування. Вони дійшли висновку: вибухи в Оленівці були навмисною атакою з боку російської армії.

Упродовж цього тижня на центральних площах українських міст, у церквах, музеях і громадських просторах відбуваються пам’ятні зустрічі, панахиди та спілкування у вужчому колі. У них беруть участь ветерани — свідки теракту в Оленівці та звільнені військовополонені, а також рідні та друзі полеглих в’язнів і тих, хто досі чекає на повернення найрідніших із російських колоній.

Кожна родина по-своєму переживає утрату та брак інформації про безвісти зниклих захисників. Утім, є люди, які вважають: пам’ять про загиблих — це і про притягнення російських катів до відповідальності, і про збереження історії воїнів, це ще й про подальшу підтримку ветеранів, які вже повернулися до родин.

У Наталії Петренко — матері загиблого в Оленівці «азовця» Сергія з позивним Башня — виникла ідея створити платформу «Башта» в пам’ять про сина та його слова: «Робіть справу». На одному вебресурсі їй удалося згуртувати ветеранів, представників бізнесу, державні та приватні клініки, реабілітаційні центри, а також юристів, охочих консультувати. На цьому сайті знайдете пільгові квитки в театри, кіно та музеї. Тут є уся потрібна інформація для підтримки й розвитку ветеранів, їхніх родин, волонтерів і громадських організацій.

В етері Радіо «Накипіло» поговорили з Наталією Петренко про цінність слів її сина «робіть справу». Запитали, як пам’ять про воїна акумулювалася у проєкт, що мотивує ветеранів уставати, робити, помилятися і досягати цілей у післявоєнному житті.

Етери