play_arrow
«Місто на лінії»: простір пам’яті для Харкова Наталка Маринчак
У Харкові триває важлива й непроста суспільна розмова про те, як місто має пам’ятати тих, хто загинув захищаючи Україну. У середмісті бракує публічного простору для ушанування полеглих захисників і захисниць, але водночас немає остаточного консенсусу щодо того, яким повинне бути це місце та як воно має працювати для міста.
Один із можливих варіантів пропонує проєкт «Місто на лінії» — меморіальний простір, задуманий як місце для горювання, ушанування, гордості та стійкості. Автори наголошують: поки триває війна і ми не знаємо всіх імен загиблих та зниклих безвісти, говорити про завершений меморіал зарано. Але створювати простір для пам’яті та спільної розмови потрібно вже сьогодні.
Яким має бути меморіал у Харкові? Як поєднати особисту пам’ять родин із пам’яттю усього міста? Чи може таке місце змінюватися разом із суспільством і самою історією війни? Про це поговорили з Катериною Семенюк, кураторкою та співзасновницею платформи культури пам’яті «Минуле / Майбутнє / Мистецтво», і Михайлом Алексеєнком, художником, що працював над концепцією меморіального простору «Місто на лінії».
Звʼязатися з ініціативною групою і запропонувати свої ідеї можна в соцмережах і на сайті.