Харківський меморіальний простір для вшанування загиблих захисників має говорити не лише про пам’ять, а й про місто, яке продовжує жити під час війни. Автори концепції «Місто на лінії» бачать Харків як символічну межу між двома світами.
Про це в етері Радіо «Накипіло» розповіла кураторка та співзасновниця платформи культури пам’яті «Минуле Майбутнє Мистецтво» Катерина Семенюк.
«Воно формує певну стіну. Стіну, ми розуміємо, що Харків після завершення бойових дій, після перемоги, дай Бог, ми це побачимо, він залишиться на кордоні з мордором. І це завжди потрібне буде, це відмежування від світла і темрява, добра і зла. І тому ця умовна стіна, вона також метафорична стіна цих двох світів. Але ми говоримо про те, що цей меморіал про нас сьогодні і для нас сьогодні. Це дуже важливе уточнення», — пояснила Катерина.
13 серпня у Харкові відбулася презентація проєкту. За словами Катерини Семенюк, це була перша публічна подія в межах процесу, який триває паралельно з консультаціями з громадськими організаціями, родинами загиблих та військовими.
Наступним етапом має стати опрацювання кількох потенційних локацій та створення перших візуалізацій. Автори планують повернутися з ними до родин загиблих, громадських організацій та інших учасників процесу.
Меморіальний об’єкт, за задумом художника Михайла Алексеєнка, має бути заввишки близько 2,3 метра та завдовжки орієнтовно 12–15 метрів. Концепція передбачає зварну конструкцію, яка нагадуватиме каркас. До неї люди зможуть додавати стрічки, імена або позивні загиблих.
«Кожен, хто приходить в цей меморіальний простір, може повісити стрічку, написати ім’я або написати позивний і так залишити, провзаємодіяти і залишити свій слід», — розповів Михайло Алексеєнко в етері Радіо «Накипіло».
Слухайте інтерв’ю повністю в програмі “Неспішний вечір з Наталкою Маринчак”.
Фото: “Місто на лінії”
Як доєднатися до Спільноти «Накипіло»
