Опалювальний сезон 2026/2027 року може стати найважчим для Харківщини. В області готують альтернативні сценарії на випадок браку електро- або теплопостачання. Про це начальник Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов розповів «Суспільному».
За його словами, об’єкти енергетики на Харківщині й далі захищають, а влада розробляє алгоритми дій на випадок браку електроенергії або опалення.
«Це буде найважча зима, це точно. Ми говорили так і про зиму 2025/2026 року, і про минулу, і ще про минулу. Ми розуміємо, що ворог не стоїть на місці. Він битиме й уже б’є по енергетиці. Потрібно готуватися усім, ми готуємося на своєму місці. Реалізуємо серед іншого плани стійкості, і далі захищаємо енергетику нашої області, міста Харкова зокрема, наші енерго- й теплогенеруючі потужності», — зазначив начальник ОВА.
Жителям регіону Синєгубов порадив подбати про альтернативні джерела живлення, зокрема батареї, сонячні панелі й павербанки.
«Ми готуємося на своєму рівні, зокрема на план Б, коли розраховуємо, що, можливо, не буде тепло- або електропостачання», — додав він.
Чи вдосталь робить міська та обласна влада й чи зарадить це в разі енергетичного колапсу взимку?
Якою має бути філософія енергозабезпечення населення і бізнесу — в етері Радіо «Накипіло» розповів експерт із питань енергетики, завідувач катедри електротехніки й електроенергетики ХНУ імені Каразіна Артем Чернюк.
Стійкість критичної енергетичної інфраструктури складається з роботи ППО й темпів відновлення, переконаний Чернюк. Він пояснив: що краще працює ПП, то менше потрібно відновлювати та швидше відбувається відновлення. Якщо ППО працює гірше — розраховувати треба тільки на темпи відновлення інфраструктури.
«Я не спостерігаю принципових перетворень у філософії та структурі енергозабезпечення населення і бізнесу. Маю на увазі принципову зміну й реконструкцію мереж, великі масштаби децентралізації. Якісь аспекти в нас кращі, вони відбуваються, децентралізація є, але вона не стала системною, і ми не бачимо цілеспрямованої державної політики в плані децентралізації», — сказав експерт.
Про брак системної державної політики з децентралізації теплоенергетики Чернюк сказав з огляду на нестачу нових нормативних актів, технічних умов, затверджених технічних регламентів для розвитку систем децентралізованого енергозабезпечення.
«Ми розуміємо, що неможливо поставити собі дизель-генератор у хату й розраховувати, що це буде безпечно. Звісно, треба інші технічні рішення, і вони мають базуватися на інших технічних регламентах і методиках проєктування, доборі обладнання, затвердженні стандартів використання цього обладнання. Системно цього в країні не відбувається», — пояснив Чернюк.
На Харківщині супроти Києва ситуація краща, а досвід адаптації до знеструмлень — більш позитивний. Але це стосується тільки систем розподіленої генерації та когенерації.
А от ситуація зі стійкістю звичайної електричної мережі гірша, бо енергетику на Харківщині критично пошкоджено, підсумував науковець.
Слухайте інтерв’ю повністю у програмі «Накипіло з Володимиром Носковим».
Більше новин із Харкова, подкасти, українська музика в нашому застосунку для Android | iOS
Як доєднатися до Спільноти «Накипіло»
Підготувала: Аліса Жинкіна
