Опалювальний сезон 2026–2027 років може стати найважчим для Харківщини. В області готують альтернативні сценарії на випадок відсутності електро- або теплопостачання. Про це начальник Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов розповів «Суспільному».
За словами Синєгубова, об’єкти енергетики на Харківщині продовжують захищати, а влада розробляє алгоритми дій на випадок відсутності електроенергії або опалення.
«Це буде найважча зима, це точно. Ми це говорили й про зиму 2025–2026 року, і про минулу, і ще про минулу. Ми розуміємо, що ворог не стоїть на місці. Він буде бити і вже б’є по енергетиці. Потрібно готуватися всім, ми готуємося на своєму місці. Реалізуємо в тому числі плани стійкості, продовжуємо захищати енергетику нашої області, міста Харкова в тому числі, енергогенеруючі наші потужності, теплогенеруючі потужності», — зазначив начальник ОВА.
Жителям регіону Олег Синєгубов порадив подбати про альтернативні джерела живлення, зокрема батареї, сонячні панелі та павербанки.
«Ми готуємося на своєму рівні, у тому числі на план Б, коли ми розраховуємо, що, можливо, не буде теплопостачання або електропостачання», — додав він.
Чи достатньо дій робить міська та обласна влада і чи зарадить це у випадку енергетичного колапсу взимку?
Якою має бути філософія енергозабезпечення населення і бізнесу, в етері Радіо «Накипіло» розповів експерт з питань енергетики, завідувач катедри електротехніки та електроенергетики ХНУ ім. Каразіна Артем Чернюк.
Стійкість критичної енергетичної інфраструктури складається з роботи ППО і темпів відновлення, вважає Чернюк. Він пояснює, що чим краще працює ППО — тим менше відновлювати потрібно, і тим швидше відбувається відновлення. Якщо ППО працює гірше — розраховувати треба лише на темпи відновлення інфраструктури.
«Я не спостерігаю принципових перетворень в філософії та структурі енергозабезпечення населення і бізнесу. Я маю на увазі принципову зміну і реконструкцію мереж, великі масштаби децентралізації. І якісь аспекти у нас кращі, вони відбуваються, децентралізація є, але вона не стала системною, і ми не бачимо цілеспрямованої державної політики в плані децентралізації», — каже експерт.
Про відсутність системної державної політики щодо децентралізації теплоенергетики Чернюк каже з огляду на брак нових нормативних актів, технічних умов, затверджених технічних регламентів щодо розвитку систем децентралізованого енергозабезпечення.
«Ми розуміємо, що неможливо поставити собі дизель-генератор в хату і розраховувати, що це буде безпечно. Звісно, треба інші технічні рішення, і вони мають базуватися на інших технічних регламентах і методиках проєктування, підборі обладнання, затвердженні стандартів використання цього обладнання. Системно не відбувається цього в країні», — пояснює Артем.
На Харківщині у порівнянні з Києвом — ситуація краща, і досвід адаптації до блекаутів — більш позитивний. Але це стосується лише систем розподіленої генерації і когенерації.
А от ситуація зі стійкістю звичайної електричної мережі — гірша, бо енергетика на Харківщині критично пошкоджена, підсумував науковець.
Слухайте інтерв’ю повністю в програмі “Накипіло з Володимиром Носковим”.
Більше новин з Харкова, подкасти, українська музика у нашому застосунку для Android | iOS
Як доєднатися до Спільноти «Накипіло»
Підготувала: Аліса Жинкіна
