Київські мости між лівим і правим берегом щоденно атакують модернізованими дронами. Столиця щодня перебуває під ударами балістики і реактивних шахедів. Нові правила «виживання» у місті на час тривоги зупиняють траанспорт, рух мостами, роботу підприємств і магазинів.
Чи переїжджатимуть кияни на зиму до Харкова і наскільки «новий» досвід переживає столиця України, в етері Радіо «Накипіло» розповів ведучий та співзасновник «Громадського Радіо» Андрій Куликов.
Обстріли Києва почалися не у 2026 році, але їхня тривалість та інтенсивність змінилися.
«Для киян те, що зараз відбувається, не є такою новиною. Якщо пригадати весну 2022 року, а потім осінь — практично кожну осінь відбуваються потужні атаки на столицю. Але останні тижні у Києві більш інтенсивні атаки, ніж в Харкові», — каже Куликов.
Порівнювати, яке місто страждає більше від атак рф, некоректно. Утім дехто починає ідеалізувати життя у Харкові, начебто тут до таких атак підготувались краще.
«Є аргумент про підземні школи в Харкові і їхню відсутність в Києві. Я навмисно подивився, скільки підземних шкіл у Харкові — зрозуміло, що їх не вистачить на всіх так само, як і станцій метро у Києві. Багато людей покладають надії на метро, але останній раз, коли коли метро встановило рекорд з кількістю прихищених людей — вони вмістили 58 тисяч. Але в масштабах Києва це крихта», — пояснює журналіст.
Останніми тижнями у столичних магазинах вочевидь поменшало покупців, і причина тому — тимчасовий переїзд, а не зміна закупівельної поведінки.
«Зазвичай сиджу на роботі до передостаннього потягу метро і швидко забігаю до супермаркету однієї з популярних мереж. Раніше мені доводилося там стояти в черзі. Вже пару тижнів я заходжу в цей супермаркет, швидко все купую і швидко розплачуюсь. Кількість людей у магазинах значно зменшилася. Тут можливі два варіанти: або вже всі позакуповувалися на зиму, або людей у Києві поменшало», — розповів Андрій.
Загалом руйнування сполучення між лівим і правим берегом Дніпра може вплинути і на настрої в місті.
«Якщо справу порушення сполучення між лівим і правим берегом буде ворогом доведено до кінця, або якогось відчутного результату — на нас, киянах, це психологічно дуже позначиться. Багатьом відомо, що є певне ставлення до лівого берега як “не до Києва”. Якщо уявити, що ми місяць-два будемо жити нарізно, то це може позначитися на відчутті єдності і згуртованості», — розмірковує Куликов.
Окрім того, лівий берег не є інфраструктурно автономним від правого, а багато містян працюють на протилежному березі від житла.
«Багато промислових підприємств або установ, у яких люди працюють з поїздкою з лівого на правий, а потім з правого на лівий вранці і ввечері. Це така риса київського життя. І так воно порушувалося, коли під час повітряних тривог припиняли рух відкритими ділянками метро, а зараз тим більше. І от з’являється дуже цікавий проєкт про зведення понтонних переправ через Дніпро, ба більше — ведеться мова про підземний тунель під Дніпро», — пояснює журналіст.
На тлі обстрілів у соцмережах лунають думки щодо переїзду киян до Харкова, щоб пережити «холодний» сезон. Куликов вважає, що зараз переїжджають ті, хто має харківських рідних і близьких — у пошуках «місця сили» і опори.
«Мені насправді не дуже хочеться, щоб ми кидалися з одного місця в інше, не знаючи, як там насправді справи. З нас хотіли б зробити тих, хто кидається з однієї крайності в іншу. Але я, коли думаю про наступну зиму, — не поділяю апокаліптичних прогнозів. Бо вони не враховують поважний чинник нашого досвіду», — каже Андрій.
Куликов вважає, що нинішня зима може бути загрозливішою для Києва, ніж усі попередні військові. Проте наостанок він нагадує: українці вже накопичили досвід і знають, як підходити до наступних криз, у порівнянні з зимами 2022 і 2023 років.
Слухайте інтерв’ю повністю у програмі «Накипіло з Володимиром Носковим».
Більше новин із Харкова, подкасти, українська музика — у нашому застосунку для Android | iOS
Як доєднатися до Спільноти «Накипіло»
