15 жовтня — Міжнародний день Білої тростини, важливого гаджету для слабозорих і незрячих людей. Сучасний світ потребує не лише фізичної безбар’єрності — зрозумілих маршрутів та якісної інфраструктури, а і фінансової, інформаційної та вебдоступності.
Як бізнесам, міській владі і медіа дбати про доступність інтернет-порталів і чи може в цьому допомогти штучний інтелект, говорили в етері Радіо «Накипіло» з тестувальником вебдоступності, редактором новин сайту Громадського радіо Володимиром Пирогом.
Від того, наскільки незрячим людям зручно користуватися банківськими застосунками, міськими сервісами, сповіщеннями про тривогу або скролити стрічку новин і слухати подкасти, напряму залежить їхня безпека, фінансова стійкість, освіченість і залученість у життя громади.
«Вебдоступність — це дуже широке поняття. Його суть в тому, що весь функціонал, який надає застосунок чи сайт, має бути доступним для абсолютно всіх. Не тільки для незрячих: сайт має мати повну доступність з клавіатури, тобто всі вкладки, перемикачі, кнопки, які там є – мають бути доступні не тільки з мишки. Є люди з серйозними руховими порушеннями, вони не можуть користуватися мишкою, вони користуються винятково з клавіатури», — каже Пиріг.
Перевірити будь-який сайт на доступність може будь-хто. Для цього потрібно відкласти комп’ютерну миш або тачпад і спробувати переміщатися по активних вікнах лише за допомогою клавіш клавіатури. Якщо є «недосяжні» для клавіатури віконця — то людина не зможе ними скористатися або отримати інформацію.
«Це потрібно для всіх абсолютно, для ветеранів, для будь-кого. Я наведу простий приклад — люди, в яких немає жодної проблеми. Є зір, всі кінцівки працюють. А от сидиш за комп’ютером, і в тебе раптово поламалася мишка. Треба щось доробити терміново. Якщо твій сайт недоступний з клавіатури — ти не доробиш свою роботу», — пояснює Володимир.
Версія сайтів з позначкою «для слабозорих» також не вирішує проблем з доступністю. У них використовують більші шрифти і є змога налаштувати контрастність. Але в ідеалі ці версії непотрібні.
«Якщо зображення не мають альтернативних текстів і елементи керування не мають міток доступності, сайт недоступний. Мітка доступності — це коли зрячі бачать кнопочку пошуку у вигляді лупи, а незрячий користувач чує слово “пошук”, бо воно написано в мітці доступності», — розповів Володимир.
Альтернативний текст — це опис того, що зображено на фото. Без такого опису зрозуміти, що на картинці, неможливо.
Сучасні банківські додатки, таксі, доставки лише починають свій шлях у розвитку доступності. З досвіду Володимира, додатки різних банків мають купу проблем, які сильно плутають користувачів. Наприклад, мітки доступності в україномовній версії додатку чомусь написані англійською.
«В принципі, користуватися можна, але ідеального немає. Є банки дуже проблемні — ти навіть не розумієш, куди тобі натиснути, щоб переказати гроші на картку. Але Національний банк України зобов’язав банки працювати над покращенням доступності, і зараз дуже багато банків почали братися за голову і щось робити», — каже експерт.
Загалом тенденція руху до доступності вкрай повільна. На думку Пирога, це може бути пов’язано з додатковими витратами.
«Якщо в штаті є розробник і керівник дає йому команду “Зроби нам сайт доступним”, у нього є ставка, будь ласка — працюй. Розробник читає стандарти вебдоступності, шукає матеріал і продовжує отримувати зарплату. А можна замовити аудит доступності, коли організація перевірить сайт, складе тобі звіт, оформить рекомендації і ти передаєш своєму розробнику — щоб він це впроваджував. Такий аудит уже платний буде», — каже фахівець..
ШІ-інструменти на нинішній стадії не вирішать всіх проблем, вважає Пиріг. Тому бізнеси та міська влада мають звертатися по аудит і працювати над вебдоступністю вже зараз.
Слухайте інтерв’ю повністю в програмі “Накипіло з Володимиром Носковим”.
Більше новин із Харкова, подкасти, українська музика — у нашому застосунку для Android | iOS
Як доєднатися до Спільноти «Накипіло»
