Година Армані

.

Перехід, або музика, якої не було

Скандинавська Північ, п’ять кроків і найчесніша розмова про родину
Цього разу оркестру не буде. Будуть ритуальні барабани, горловий спів, роги й кістяні флейти.
Армані, офіцер 4 Центру рекрутингу Сил ТрО ЗСУ, починає з настанов тисячолітньої давнини, з «Промови Високого». А потім робить чесне зізнання: справжньої вікінгської музики не існує. Жодної ноти, жодного цілого інструмента. Усе, що ми звемо вікінгським звуком, — реконструкція. Так само як і наш страх перед військом: ми боїмося не реальності, а того, що склали з чужих історій.
Бо людину часто тримає не страх перед армією. Її тримає власне найкраще життя. Сьогодні кава вранці, робота, дім. Завтра військо. І цей перехід здається неможливим.

Година Армані