Еліту старого Харкова становили виборні представники козацької старшини, зокремаа полковники, сотники, осавули та писарі. Спочатку їх обирали серед своїх, але з часом вони згуртувалися в окрему впливову спільноту.
Еліта формувала правила співжиття на Слобожанщині, де зійшлися люди різного походження та з різними уявленнями про майбутнє краю.
Про те, як формувалася еліта старого Харкова, в етері Радіо «Накипіло» розповів дослідник історії Слобідської України Андрій Парамонов.
«Еліта тодішніх часів — це все ж таки в першу чергу ті, хто були виборними. Тобто їх обирали серед своїх. Ставили на посаду сотників або полкових якихось осавулів, писарів. І полковника обирали. Тобто це були такі виборні всі посади. Інша справа, що з часом ця еліта згуртовувалася, ставала більш корпоративною, набувала впливу», — пояснив Андрій Парамонов.
За його словами, представники еліти використовували свій вплив, щоб збагачуватися.
«І використовувала цей вплив для того, щоб збагачуватись за рахунок якихось земельних угідь. І потім все ж таки вони займалися і не тільки збагаченням, але й певною мірою благодійництвом. Були якісь обов’язки», — говорить дослідник.
Представникам еліти в ті часи потрібно було об’єднати різні інтереси.
«Це величезне таке скупчення людей, які опинились в одному якомусь колі. І, звісно, що у кожного було своє уявлення про те, як жити. Хтось хотів тільки займатися хліборобством, хтось хотів жити там на якомусь хутірці, щоб його ніхто не чіпав. Хтось там хотів займатися торгівлею чи ремеслами. А хтось розумів, що зверху все одно будуть якісь потреби московського уряду для того, щоб існувала фортеця, щоб якісь військові загони все одно козацькі, вони існували. З різних боків було якесь своє тяжіння, яке треба було об’єднати. Еліта цим і займалась», — пояснив історик.
Перетворення козацької старшини на згуртовану корпорацію особливо стало помітне за часів харківського полковника Григорія Донця.
«Тоді ж був полковий устрій, тобто полк ділився на сотні. Сотник керував своєю сотнею, у нього був свій писар і вирішував якісь місцеві завдання. Тобто це і адміністративний, це і військовий поділ», — розповів історик.
Після смерті харківського полковника Григорія Донця Харківський та Ізюмський полки очолили його сини.
«Пізніше посади переходили у спадок, особливо полковники. Після смерті Григорія Донця Харківський полк очолив його син Федір, Ізюмський полк очолив його син Костянтин, а навіть після смерті цих синів, то бригадиром Слобідських полків стала людина, яка оженилась на донці Донця», — відзначив дослідник.
«Федір був з дитинства в походах з батьком, як і Костянтин. Вони, як військові, були якраз доречні. Хоча бувало всяк. Якщо дійде у нас мова за Максима Гарленського, який був полковим осавулом і по суті це ад’ютант полковника, але Максим Гарленський, будучи полковим осавулом, взагалі до військових справ не мав відношення. Так що бувало по-різному», — додав Андрій Парамонов.
Міжнародний навчальний центр естетичної медицини «Estetmed» запрошує ветеранів і ветеранок пройти безкоштовне навчання з реабілітаційного або естетичного масажу в межах проєкту «Незламні долоні». Майже двомісячний курс допомагає опанувати нову професію, краще пізнати власне тіло після поранень і травм, а також набути навичок, які можуть стати основою для подальшого працевлаштування. Масаж може стати одним з інструментів реабілітації та соціалізації ветеранів, сказала в подкасті Радіо «Накипіло» викладачка масажу центру «Estetmed» Ольга Слободяник. […]
