У конкурсну програму Каннського кінофестивалю внесли анімаційний фільм «Моя бабуся — парашутистка» Поліни Піддубної, яка народилася у Харкові.
Це поетичний анімаційний документальний фільм, що на прикладі однієї родини показує історію цілих поколінь, які постраждали від депортацій і війн, розповіла в етері Радіо «Накипіло» режисерка та продюсерка картини Поліна Піддубна.
«Цей фільм розповідає про життя моєї бабусі Альфії. Картина зображає не тільки особистий досвід моєї бабусі, моєї сім’ї, але й колективний досвід людей зі Східної Європи, Центральної Азії, Південної Азії, Північної Азії, Кавказу і так далі. Бо в усіх нас схожі родинні історії, бо всіх нас зачіпали різні війни та депортації. І я вирішила зробити про це фільм», — зазначила вона.
Поліна Піддубна розповіла, що кожне покоління її родини зачепила тема війни. Її бабуся, яка нині живе на Харківщині, народилася в Узбекистані, потім жила в Таджикистані, де займалася парашутним спортом і працювала акушеркою, а згодом через війну переїхала з родиною в Україну.
«Сюжет фільму розгортається у такій хронології, що кожне покоління моєї родини стикається з різними війнами та вимушеними переселеннями. Увесь фільм ми досліджуємо ці різні теми через призму життя моєї бабусі. У ньому ми бачимо, як її батьки вимушено переїхали з Башкортостану до Центральної Азії. І потім була громадянська війна в 1990-х, моя родина переїхала до Харкова. А тепер — повномасштабна війна. Як ми переживаємо цю травму покоління, колективну травму, травму нескінченних війн і як усім нам жити із цим далі», — розповіла про свою картину режисерка.
«Я роблю такі поетичні паралелі, дуже глибокий філософський наратив, що значить життя, що значить смерть і так далі. Це така незакінчена історія. І кінцівка також ставить риторичне запитання. Тобто в нас є турбулентне минуле, таке неспокійне сьогодення і що ж буде далі», — додала вона.
«Нині бабуся живе під Харковом, почувається добре, саджає квіти й дуже чекає прем’єри й того, як глядачі сприймуть фільм», — розповіла авторка.
Поліна Піддубна сказала, що фільм «Моя бабуся — парашутистка» — найзначніша її робота. Раніше вона знімала переважно короткометражні стрічки. До роботи над зніманням цієї картини долучилося понад 40 людей. На створення фільму в авторки пішло три роки.
На фестивалі в Каннах фільм покажуть 22 травня об 11:00 в Театрі Бунюеля.
Cлухайте інтерв’ю повністю в програмі «Накипіло з Філіппом Диканем».
Фото: інстаграм фільму «Моя бабуся — парашутистка»
Як доєднатися до спільноти «Накипіло»
