Уранці 24 лютого 2022 року, коли Харків прокинувся від вибухів, на кордоні точилися запеклі бої. Одними з перших бій прийняли військовослужбовці 4 прикордонного загону та інші підрозділи Державної прикордонної служби України.
Старший офіцер Андрій Стрельченко, який 2022 року служив у відділі прикордонної служби «Дергачі», а нині комендант прикордонної комендатури «Стрікс», розповів в етері Радіо «Накипіло», що підрозділ зафіксував рух російської техніки в безпосередній близькості до кордону 23 лютого.
«Двадцять третього лютого об одинадцятій годині чергова служба доповіла, що в камері відеоспостереження на відстані трьох-п’яти кілометрів до державного кордону з боку країни-агресорки бачать колону, яка рухається у нашому напрямку. Я сам дивився на ці камери й бачив, як п’ять БМ-21 “Град” і три САУ під’їхали на цю відстань. З техніки вийшли військові, зайшли в приміщення, а машини залишилися на відкритій місцевості», — сказав він.
Про ситуацію доповіли командуванню.
«Приблизно о 20:00 ми спостерігали на трасі бєлгород — нехотєєвка — Гоптівка під’їзд броньованої техніки. Вона просто під’їжджала до пункту пропуску “нехотєєвка”, розверталася та їхала назад у бік бєлгорода», — згадав Андрій Стрельченко.
Уночі Андрій поїхав до Харкова. О пів на п’яту ранку 24 лютого йому зателефонували з підрозділу.
«Сказали, що Олексіївку обстрілюють. Я набрав керівника, який був на місці. Він відповів: “Так, нас обстрілюють, обстріляли пункт пропуску й підрозділ, що за сто метрів від лінії кордону. Ми в укриттях, готові відбивати агресію”. У підрозділі були автомати калібру 5,45 мм і пістолети Макарова. Важкого озброєння не було. Тому після отриманої команди “здійснити маневри” особовий склад залишив місце дислокації підрозділу й висунувся на більш вигідні позиції. У пункт пропуску вже почала заїжджати важка броньована техніка: танки, БМП, бетеери. На підступах уже була 92 бригада, у неї були інші завдання, і в загальному задум дій був уже інший», — згадав Андрій.
Старший офіцер Владислав із позивним Оскар напередодні вторгнення виконував повітряний моніторинг уздовж кордону.
«До повномасштабного вторгнення ми щодня літали вздовж лінії державного кордону, моніторили ситуацію, бачили всі ці накопичення й постійно доповідали. Уже 23 лютого ми бачили критичні скупчення тактичних груп і бронетехніки, які підповзли на відстань пострілу міномета — це приблизно три кілометри до кордону. Раніше так близько вони не підходили», — сказав він.
За словами військового, тоді стало ясно, що насувається щось масштабне, але до кінця не вірили у велику війну.
«Увечері 23 лютого я завершив черговий виліт і приїхав додому. Знав, що треба заправити автівку на всякий випадок, але вирішив, що дуже втомився і краще відпочину», — додав Владислав.
О четвертій ранку йому зателефонувало керівництво. Сказали: «Усе почалося. Мчи на роботу, будемо думати, що робити». Натоді аеропорт уже був під обстрілом.
«Летіли ракети, РСЗВ. Під цими обстрілами ми готували техніку, щоб перебазувати її подалі й не втратити в перший день. Уся техніка, яка могла злітати, піднялася у повітря протягом сорока хвилин. Ту, що була на ремонті, за дві-три години швидко відновили фахівці. Ми завантажили потрібне майно й вирушили на захід України», — згадав офіцер.
Слухайте інтерв’ю повністю у програмі «Накипіло з Володимиром Носковим».
Фото: idpsu.gov.ua
Як доєднатися до Спільноти «Накипіло»
