Харків має одну з найкращих перспектив для створення доданої вартості з відходів руйнувань.
Таку думку в подкасті «Генплан: відбудова» на Радіо «Накипіло» висловила голова коаліції UST і співзасновниця громадської організації ReThink Олена Колтик.
«Якщо говорити про полігон, то це один із найкращих сучасних полігонів в Україні. Я уважаю, що саме тут нині найкраща якість зберігання відходів від руйнувань і найбільша перспектива створити додану вартість: не просто закопати чи вирівняти рельєф, а справді використати ресурс», — пояснила вона.
За словами експертки, для міста, яке зазнало масованих руйнувань, налагоджений облік, сортування і переробка можуть стати частиною стратегії відновлення, а не тільки технічним рішенням.
«Спершу це було просто сміття»
«Коли деокупували Бучу, Ірпінь, Київську область, люди самостійно або разом із громадами намагалися розчистити свої ділянки, урятувати те, що можна, і просто позбутися цього сміття. Ми побачили дуже прикру ситуацію: відходи звозили на береги річок, у ліси, у яри, у санітарні зони. А це ризик потрапляння небезпечних речовин у ґрунти й підземні води. Світ не мав готового рецепта для такого масштабу проблеми», — згадала Колтик.
Вона зазначила, що в Україні запровадили окреме правове регулювання для відходів від руйнувань, спростивши процедури їх тимчасового складання, щоб акумулювати матеріали в одній локації та знайти рішення для переробки.
«Ми спершу навіть не дивилися у бік європейського досвіду, бо думали: у нас усе перемішане, забруднене, небезпечне. Але згодом побачили, що маємо ті самі фракції, а якість наших відходів інколи навіть краща. Європейці з подібного матеріалу виробляють нову будівельну продукцію — і ми можемо так само», — пояснила Колтик.
Як рахувати те, чого ще не розібрали
За постановою уряду, громади мають щомісяця звітувати про обсяги відходів руйнувань. Однак часто їх рахують уже під час вивезення — вантажівками.
«Але ми не маємо релевантних даних про майбутні обсяги — ті будівлі ще стоять зруйновані, їх не розібрали. Тому ми розробили методологію з коефіцієнтами утворення відходів залежно від типу будинку: хрущовки, панельки, моноліту, приватного сектору. Методологія дає узагальнений прогноз. Її треба коригувати із часом, але це перший науково обґрунтований підхід», — пояснила експертка.
«Бетон і цегла — це ваш ресурс»
Найціннішими фракціями Олена Колтик назвала бетон і цеглу: саме вони можуть стати основою для відбудови Харкова та інших постраждалих громад.
«Ми акцентуємо громадам: бетон і цегла — це ваш ресурс. Але часто ці цінні фракції навіть не доїжджають до місць зберігання. Доїжджають змішані та непотрібні відходи. Це як із побутовими відходами: пластик, скло, алюміній мають цінність, а решта — це витрати», — пояснила вона.
За словами експертки, окремий напрям — пам’ятки архітектури. За підтримки ЮНЕСКО у світі застосовують підхід, коли після руйнування елементи відновлюють за фотографіями й кресленнями та складають будівлю назад, як конструктор.
«Це дорогий процес, але він дає змогу зберегти історичну спадщину», — зазначила Колтик.
Цей текст створено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Зміст цього тексту є виключною відповідальністю Радіо «Накипіло», і за ніяких обставин його не можна розглядати як такий, що відтворює позицію Європейського Союзу.
Слухайте інтерв’ю повністю у програмі «Генплан: відбудова» на Радіо «Накипіло».
Фото: ХАЦ
Як доєднатися до Спільноти «Накипіло»
