У селі Гроза 7 жовтня почали тривалий процес поховання загиблих унаслідок терористичного акту, що влаштувала росія.
У суботу в Грозі поховали перше подружжя — Миколу й Тетяну Андросовичів, які загинули через ракетний удар по селу 5 жовтня. На прощання з батьками із-за кордону приїхала донька Катерина Таранник. За її словами, мама була душею компанії.
Друг загиблого подружжя Володимир так розповів про них: Микола був майстром у сфері житлово-комунального господарства, а Тетяна була вже на пенсії. Подружжя пережило окупацію села.
За інформацією кореспондентів «Суспільного», посадовці місцевої влади говорять, що процес поховання понад п’ятдесяти жінок і чоловіків села Гроза, що в Шевченківській громаді Куп’янського району Харківщини, буде тривалим. Адже фахівці ще ведуть судово-медичні й ДНК-експертизи для ідентифікації загиблих. Станом на ранок 9 жовтня фахівці лабораторії Нацполіції ідентифікували 49 осіб. Про це в ранковому зведенні повідомив начальник Головного управління Національної поліції в Харківській області Володимир Тимошко.
У прокуратурі схиляються до висновку, що внаслідок удару загинуло не 52 людини, а 51, сказав в етері «Суспільне. Спротив» речник Харківської облпрокуратури Дмитро Чубенко. «Ми схиляємося, що є 51 загиблий унаслідок удару, оскільки було багато частин тіл, хай як прикро про це казати, тому за загальною кількістю загиблих є ще уточнення», — пояснив Чубенко. За його словами, 39 загиблих у Грозі змогли ідентифікувати на місці. «Інші тіла доставили до Харківського обласного бюро судмедекспертизи, де відібрали ДНК-матеріали для зіставлення з родичами», — зазначив він. Чубенко також сказав, що процес ідентифікації загиблих у Грозі триває. «Нині йдеться про двох безвісти зниклих — імовірно, це дві особи, яких треба впізнати. Багато людей жили в селі без родичів, жили самі, тому трохи ускладнився процес ідентифікації — не було ні кому здавати ДНК, ні повідомити, що людина була на похованні», — зазначив речник облпрокуратури.
Тепер до поховань рідних готуються чи не в кожній хаті села, розповів Радіо «Накипіло» начальник Шевченківської селищної військової адміністрації Сергій Старіков. За його словами, у деяких сім’ях загинуло відразу кілька поколінь. На початку нашої розмови в подкасті «Накипіло вранці» пан Сергій розповів про саме село. Тепер Грозу через звірства росії знають далеко за межами Харківщини й України загалом. Географічно село Гроза розташоване в Куп’янському районі, за 35 кілометрів від лінії фронту.
Ракетний удар організований російськими військами 5 жовтня по магазину-кав’ярні в селі Гроза став найбільшим за кількістю жертв на Харківщині від початку повномасштабного російського вторгнення. Щонайменше шістдесят людей як із самого села, так із Шевченкового зібралися приблизно о першій годині дня на поминальний обід. Усі вони брали участь у перепохованні 49-річного захисника Андрія Козира. Торік разом із сином Денисом він повернувся з Польщі, й обидва встали на захист України. Життя Андрія Козира обірвалося на початку повномасштабного вторгнення: захисник загинув 29 березня 2022 року від важкого поранення на фронті. Через окупацію Шевченківської громади військовослужбовця поховали на цвинтарі у Дніпропетровській області. Цьогоріч син вирішив упокоїти батька в рідному селі. Утім, ракетний удар укоротив життя й самого Дениса та його дружини Ніни, які саме перебували всередині кав’ярні на поминках. Родинна хата назавжди порожня — уся сім’я загинула на війні від нелюдів рф.
У Харківській обласній прокуратурі висловили припущення: росіяни могли думати, що на поминках будуть військовослужбовці. Цілком імовірно, що ракету навів хтось із місцевих. Найактивніші колаборанти втекли з окупантами під час звільнення села 2022 року. Але могли залишитися таємні симпатики росії.
На місце трагедії люди несуть квіти, горять лампадки в пам’ять про вбитих росіянами рідних, друзів та односельців. Гроза — у скорботі.
