Руйнування історичної садиби Донців-Захаржевських у Великому Бурлуці було тільки питанням часу: пам’ятка могла загинути як від російських обстрілів, так і від занедбаності.
Таку думку в етері Радіо «Накипіло» висловив дослідник історії Слобідської України Андрій Парамонов.
Сьомого квітня російські військовослужбовці свідомо атакували безпілотниками центральну частину селища Великий Бурлук у Куп’янському районі Харківської області. Унаслідок прямих ударів БпЛА загорівся дерев’яний палац XIX століття, який мав статус пам’ятки архітектури місцевого значення. У садибі Донців-Захаржевських проводив час і займався творчістю Григорій Сковорода. Проте до 2025 року пам’ятка була нічийною.
«Усе йшло до цього. Від чого постраждав би цей палац — чи від російських ракет, чи від недбалості чиновників, що він обвалився б, чи від недбалості місцевих жителів, через що міг би згоріти, бо він справді дерев’яний… Це очікування було весь час — й от це сталося», — сказав Парамонов.
У Харківській області багато занедбаних історичних об’єктів. Місцева влада та громади не цінують їх і беруть на баланс тільки за рішенням суду.
«У нас влада не має жодного бажання підтримувати історичні чи архітектурні пам’ятки на території Харківської області. Усіх їх занедбано, і всі чекають свого руйнування. Нікому ці об’єкти не потрібні. Влада тільки робить такий вигляд, що переймається цим, що хоче щось зробити, щось зберегти, — нічого їй не потрібно. Влада думає зовсім про інше: про себе, про свої статки — і ніякі пам’ятки, ніякий Сковорода, ніякі Донці-Захаржевські їм ні до чого», — підсумував історик.
Начальник Великобурлуцької селищної військової адміністрації Віктор Терещенко в етері Радіо «Накипіло» розповів, що рятувальники намагалися загасити пожежу пів доби.
«Будівля загорілася приблизно о 12:30. Приїхали рятувальники ДСНС і пожежники. Вони намагалися погасити, але було дуже важко. Ми розуміємо, що будівля повністю дерев’яна. Спочатку згоріли покрівля, дах, а потім почали горіти стіни. Подивимося, що залишиться. ДСНС працювала пів дня, намагаючись загасити цю будівлю і будівлі, що розташовані поруч», — сказав Терещенко.
За словами начальника адміністрації, раніше в будинку проживали декілька родин, однак під час повномасштабної війни вони виїхали.
«Торік громада взяла будівлю на баланс за рішенням суду. Після закінчення бойових дій ми планували проводити там якісь заходи», — зазначив Терещенко.
Для реставрації цієї будівлі, за попередніми підрахунками, потрібно було щонайменше 100 мільйонів гривень. У Великобурлуцької громади таких грошей немає.
«Іще до війни ми проводили зустрічі з науковцями та відповідними департаментами обласної адміністрації щодо можливої реконструкції та відновлення будівлі. Шукали можливості залучити додаткові кошти, але все впиралося у балансоутримувача та власника. Натоді громада не мала змоги спрямувати власні гроші, адже, попередньо, ішлося приблизно про 100 мільйонів гривень, потрібних для відновлення та реконструкції. Тобто питання насамперед стосувалося визначення власника. Уже під час війни селищна рада взяла будівлю на баланс і передала її управлінню освіти, культури та спорту селищної ради», — пояснив начальник Великобурлуцької селищної військової адміністрації.
За словами Терещенка, через постійні обстріли у Великому Бурлуці вже зруйновано приблизно 80 % комунальних та адміністративних об’єктів.
«Нехай закінчиться війна. Якщо сьогодні росіяни розбирають Бурлук і щодня у нас удари, руйнують адміністративні, комунальні та цивільні будівлі, то спочатку потрібно завершити війну, а вже потім повертатися до питання відновлення цього будинку», — підсумував він.
Нині головне завдання щодо пам’ятки — законсервувати рештки, висловив переконання Парамонов.
«Повинна працювати комісія, куди ввійдуть фахові архітектори й реставратори, які мають сказати, що сьогодні робити. Розібрати, скажімо, усі ці дерев’яні, уже згорілі або напівзгорілі, конструкції та побудувати над цим кам’яним поверхом якийсь дах, тимчасове укриття, щоби зберегти цей підвальний поверх. Тому що він може бути основою якоїсь експозиції. Зберегти підвальний поверх і зробити його якоюсь частиною музейної експозиції — це шанс зберегти хоча б це», — наголосив експерт.
Раніше на сайті Радіо «Накипіло» виходив матеріал про те, як росіяни знищили Куп’янський краєзнавчий музей.
Фото: ДСНС Харківщини
Слухайте інтерв’ю повністю у програмі «Накипіло з Володимиром Носковим».
Як доєднатися до Спільноти «Накипіло»
