Карти Харкова: історія міста від козацької фортеці до початку XX століття

Історичні карти й плани — важливе джерело для дослідження розвитку Харкова, його вулиць, забудови та фортифікаційних споруд. Частина документів зберігається в архівах України, але чимало планів міста осіли в російських москві та петербурзі. 

Про це в етері Радіо «Накипіло» розповів дослідник історії Слобідської України Андрій Парамонов.

«Як сьогодні проводити якесь краєзнавче, історичне дослідження і не використовувати мапи — мені взагалі незрозуміло, як це можна робити. Коли ти робиш генеалогічне дослідження, то людині, яка не обізнана, що це за населений пункт, звідки походить родина, треба щось показати. Мапи несуть багато всілякої інформації», — пояснив Парамонов.

З його слів, важливе місце карти відіграють у дослідженні військової історії, зокрема Другої світової війни.

«Бої за Харків деталізовані настільки, що є по днях або навіть перша половина дня і друга половина дня. Як німецькі мапи, так і червоної армії. Це дійсно класний матеріал, де ти можеш навіть по самих мапах зробити якісь висновки», — розповів історик.

За словами Парамонова, найбільше планів Харкова нині зберігається в москві та петербурзі. 

«Завжди робили декілька планів: один для головної креслярської комісії, другий — для губернської влади, і один залишався у власника, якщо йшлося про приватні землі. Те саме було із землями державних селян. Другий момент, чому багато зберігається в петербурзі, — це колишня столиця російської імперії, і саме там їх затверджували імператори», — пояснив дослідник.

Одним із найдавніших документів, пов’язаних з історією міста, є план фортеці, яку мали збудувати в Харкові, датований 1654 роком. 

«Це фактично не місто, а план фортеці, яку повинні були будувати. Це дуже цікава річ. Практика показує, що ми можемо віднайти його взагалі в іншому місті і у справі, яка навіть не стосується Харкова», — зазначив дослідник.

Серед відомих планів міста один із найперших датований 1709 роком. 

Важливим джерелом для вивчення міста є і план 1730 року, який склав офіцер Матіас Рьоч. Він прибув до Харкова разом із генералом Де Бриньї, щоб дослідити місцевість, де мала проходити Українська лінія — система земляних фортець.

«Харків планувався як місто, де буде знаходитись управління Української лінії, тому, власне, вони і хотіли роздивитися фортифікаційні споруди в Харкові», — пояснив Парамонов.

За його словами, план Рьоча важливий не лише тим, що зображує фортецю, а й деталізацією міської забудови та фортифікаційного будівництва, відомості про які не відображені в інших джерелах. 

Ще один цінний документ — план 1742 року. Він відображає Харків після пожежі 1733 року.

«Деталізація шикарна. Всі показані там і луги, і всі річки. І ти бачиш, що Нетеча одна, і Нетеча друга. І що це протоки річки Харків, а Нетечна — не річка», — розповів дослідник.

За цим планом можна також відтворити рельєф міста, розташування ровів, валів та інших укріплень, які залишилися після пожежі.

Останній план міста часів російської імперії створив інженер Гінзбург у 1916 році на замовлення міської управи. До нього додавали друкований покажчик із назвами вулиць та умовними позначками.

За словами Парамонова, цей документ уже нагадує сучасні карти: територію міста поділили на квадрати з цифровою та літерною нумерацією. Завдяки цьому можна було знаходити фабрики, заводи, установи, школи, училища й лікарні.

Цей план є єдиним настільки деталізованим планом передмість, за яким можна досліджувати розташування тодішніх вулиць, провулків і доріг.

Більше новин із Харкова, подкасти, українська музика — у нашому застосунку для Android | iOS

Як доєднатися до Спільноти «Накипіло»