Аграрій українського сходу в останні роки бере на себе роль розмінувальника, локальної вогневої групи, пожежника та врешті-решт хлібороба. Перепони постають вже не тільки з землі — небезпечним стало і небо над головою агропрацівників.
Як за кілька років змінилися умови роботи в полі для аграріїв і чи є дрони та міни головною проблемою галузі, розповів в етері Радіо «Накипіло» аграрій з Близнюківщини Андрій Воронкін.
Андрій Воронкін до зими 2027 року засівав пшеницею 700 гектарів землі. Нині він готується входити в новий сезон, попри новини про наближення фронту з Донеччини і попередній важкий рік.
«2026 рік — це біль для аграрників. Коли у 2022 році розпочалася війна, ми думали, що не зможемо зібрати врожай, але зможемо його продати. Так ми його зібрали і продали у 2022 році. У 2026 — врожай був, озима пшениця, ячмінь, горох непоганий — ми їх зібрали, але не можемо реалізувати по собівартості», — пояснює Андрій.
Ціні врожаю додає новітня логістика: щоб його зібрати, тепер треба закупити протидронні рушниці, витратити час і гроші на розмінування землі. Усе це відбувається на тлі подорожчання пального.
«Захист рослин — теж зросла ціна, на логістику — ціна висока, а пшениця зараз нікому не потрібна. Зараз навіть на території нашої громади її не беруть, бо дуже дорога логістика. І якщо ми знаходимо, куди її відвезти, то довго чекаємо на кошти. А з ПДВ це взагалі проблема: зараз купують без нього, а повертати нам будуть тоді, коли їм його верне держава. На сьогоднішній день ми не бачимо того часу, коли держава зможе виплатити ПДВ», — каже підприємець.
Попри чесний погляд на ситуацію в аграрній галузі, Воронкін не припиняє працювати. За совєцьких часів він здобув спеціальність сапера-мінувальника і застосовує її по сьогодні, під час роботи.
«Згадалося вже після деокупації населених пунктів Балаклійської громади, Барвінківської. Довелося ці навички поминати та проводити демінування тих площ, які ми планували під посіви. Ми запросили до себе мінерів військових, годину-дві з ними поспілкувалися і після цього, разом, розпочали демінування. Два-три дні ми з ними ще провели разом, а далі зі своїми хлопцями і силами», — згадує Андрій.
З часом довелося адаптуватися і до дронових атак.
«Прильоти з неба, з повітря — нам це вже більша небезпека, ніж те, що лежить на землі. Ми вперше закупили “Чуйки” — спеціальні прилади для виявлення того, що летить до нас. Закупили спеціальну зброю, щоб захищатися під час збирання врожаю, посіву нового врожаю. Зараз найбільший виклик — це контроль повітря».
У цьому аграріям допомагають власні коптери, що оглядають небо над ділянками перед тим, як туди зайдуть механізатори. Підтримку надають і військові, які попереджають про наближення загрози. В такому режимі триває робота і далі. Андрій пояснює: хліб — валютна виручка держави, тому аграрій залишається, вірить у перемогу України та можливість зібрати зерно наступного року.
Більше новин із Харкова, подкасти, українська музика — у нашому застосунку для Android | iOS
Як доєднатися до Спільноти «Накипіло»
