«Місце сили, а не скорботи». У Харкові оцінили перші проєкти меморіалу на честь підрозділу «Кракен»
today09.01.2026 о 13:26 180
Організатори конкурсу на створення меморіалу на честь загиблих воїнів спецпідрозділу «Кракен» у Харкові представили перші результати. Наприкінці грудня 2025 року з семи ескізів журі обрало два проєкти.
Про це повідомив в етері Радіо «Накипіло» ректор Харківської державної академії дизайну і мистецтв Олександр Соболєв.
Конкурс ініціювали бійці підрозділу «Кракен» влітку 2025 року. Проєкт підтримала Харківська державна академія дизайну і мистецтв. До участі долучилися студенти й професійні архітектори.
За словами Олександра Соболєва, конкурс був відкритим.
«Мушу сказати, що не всі наші студенти взялися, тому що тема дуже складна насправді і потребує всебічного бачення та досвіду. Майже пів року тривав цей конкурс, і наприкінці грудня мені зателефонували, що вже є сім проєктів. Ми домовилися, що зберемося і все проговоримо», — розповів він.
Під час першого етапу учасники й журі зосередилися не лише на художніх рішеннях, а й на аналізі простору та можливих сценаріях його використання.
«Це була більше аналітика того, що ми побачили: що добре, що не дуже, що треба взяти, що розробити далі і куди рухатися», — зазначив Соболєв.
Як пояснила декан факультету дизайну середовища ХДАДМ Ірина Бондаренко, ключовим викликом стала багатофункціональність майбутнього меморіалу.
«Складність у тому, що це не тільки зона меморіалізації. Поруч заклад освіти — Харківський університет радіоелектроніки. Тому це місце певного відпочинку, місце сили, місце пам’яті. Багатофункціональність цього простору накладає свій відбиток і ставить багатофункціональні завдання перед авторами», — сказала вона.
За словами Бондаренко, меморіал має одночасно бути впізнаваним і стилізованим, а також викликати емоційний відгук.
«Ми маємо зразу відчути, про кого і про що це. Формоутворення елементів має бути, з одного боку, суттєво стилізованим, а з іншого — впізнаваним. У підсумку ми обрали два проєкти, які мають бути дороблені з урахуванням усіх пропозицій», — пояснила вона.
Ректор академії наголосив, що автори конкурсу від самого початку визначили концепцію майбутнього простору як «місця сили», а не скорботи.
«Засновники сказали, що це має бути не місце скорботи, а місце сили. Це сучасний публічний простір, де люди можуть збиратися, розмірковувати про те, що було і що сталося», — зазначив Соболєв.
У конкурсі взяли участь і професійні архітектори, і студенти. Один із проєктів, які вийшли до умовного фіналу, створив боєць підрозділу «Кракен».
«Він представив проєкт з анімаційною презентацією, проаналізував архітектурний сценарій використання простору — дуже дотепно й поступово. Цю концепцію ми також взяли за основу», — додав ректор.
Два експонати з колекції Чугуївського художньо-меморіального музею імені Іллі Рєпіна увійшли до Державного реєстру національного культурного надбання. Це найвищий охоронний статус для художніх робіт, якими пишається Україна. Ідеться про два портрети — Маріанни Верьовкіної та Єлизавети Сапожнікової, що написані у 1880-ті роки та належать до періоду розквіту портретного жанру в творчості митця. «Цей реєстр ще називають реєстром унікальних предметів. Це найвищої якості, найцінніші історичні культурні об’єкти що зберігаються в музеях […]
