Науковці Інституту хімії функціональних матеріалів у Харкові, що належить до Науково-технологічного комплексу «Інститут монокристалів» НАН України, вивели на український фармринок понад 150 лікарських засобів. Цьогоріч Інститут монокристалів відзначає 70-річчя.
Про роботу та здобутки комплексу в етері Радіо «Накипіло» розповів директор Інституту хімії функціональних матеріалів і перший заступник генерального директора Інституту монокристалів Валентин Чебанов.
Науковець зазначив, що протягом 2022–2025 років інститут створив чимало розробок у галузі біології та медицини.
«Сьогодні найбільші наші здобутки зосереджено саме у фармацевтичних і медико-біологічних галузях. Це передусім повний цикл розроблення лікарського засобу — від синтезу, від окремої молекули й до впровадження усього цього у виробництво та до випуску готових лікарських засобів», — пояснив Валентин Чебанов.
«Наприклад, “Пантенол” і “Рятівник”, якими ви користуєтеся, — усе це розробки групи професорів, які працюють в Інституті монокристалів», — додав він.
Професор розповів, що в інституті нещодавно розробили сполуку, яка допоможе подолати одну з найглобальніших проблем не тільки України, але й людства, — антибіотикорезистентність.
«На основі цієї сполуки розроблено готову лікарську форму, що дає змогу повернути на український ринок протибактеріальні препарати — фторхінолони, які знову є дієвими проти резистентних штамів. Нам не треба вкладати мільйони в розроблення нового антибіотика», — сказав професор.
За підтримки двох грантів працівники інституту зуміли віднайти молекулу, що згодом зможе замінити популярні ліки, які українці часто застосовують для боротьби з тривогою.
«У нас готова перша фаза клінічних випробувань кращої за своїми властивостями сполуки. Вона менш токсична, а головне — до неї нема звикання», — сказав Валентин Чебанов.
Він також нагадав, що бозон Гіґґса відкрили на матеріалах, розроблених в Інституті сцинтиляційних матеріалів у Харкові.
«Три з п’яти детекторів, які є на Великому адронному колайдері, створено за використання матеріалів, розроблених і вироблених в Україні. Бозон Гіґґса відкрито саме на матеріалах, розроблених в Інституті сцинтиляційних матеріалів», — сказав професор.
Декілька тижнів тому українські науковці, зокрема фахівці Інституту монокристалів, які брали безпосередню участь у створенні Великого адронного колайдера, здобули науковий «Оскар».
За словами науковця, в Інституті монокристалів проводять дослідження світового рівня у напрямі лазерної техніки. Крім того, дослідники створюють у Харкові центр супрамолекулярної хімії та працюють над розробками у сфері ветеринарії та агропромислового комплексу.
До 2016 року в Україні до 90 % яблук для збереження обробляли російським засобом. Із 2016 по 2018 рік науковці Інституту монокристалів працювали над вітчизняним засобом. Зрештою розробили свій засіб, провели всі дослідження та зареєстрували його.
«Сьогодні 45 % усіх яблук у яблукосховищах України обробляють нашими препаратами. Із 2019 року на українському ринку немає російських препаратів для обробки яблук. А за це, наприклад, я потрапив в особистий санкційний список путіна», — сказав науковець.
Слухайте інтерв’ю повністю у програмі «Накипіло з Філіппом Диканем».
Як доєднатися до спільноти «Накипіло»
Фото: НТК «Інститут монокристалів» НАН України / Facebook
