• cover play_arrow

    6. Птаха Наталка Маринчак


Птаха тривожна, сполохана чуттям біди. Так мені хотілось тоді виписати цей внутрішній неспокій.  Птаха ніби й велика, але насправді така тендітна. Бережіть своїх внутрішніх птахів, не дайте їм замовкнути. Най інколи вони й розповідають нам страшні казки. Та якщо дослухатись – кожен наш внутрішній птах завжди знає про цей світ правду. 

•••

ось я сідаю поруч з тобою на гілку 

темним великим нічним наляканим птахом

слухай я говоритиму тихо й гірко

слухай кожнеє слово народиться спалахом

крила мої повносилі сріблясті пружні 

очі як дві водойми з дзеркальним обрієм 

чуєш дзвенить повітря як від напруги

бачиш в моєму нутрі весь шал безодні

сіла на гілля й розповідаю казку 

начебто й добру про світ про хороші днини

ось вони всі не виймеш години ні частки

стиглі й зібрані в коло немов намистини

сіла застигла завмерла як сіль у морі 

світ мій такий мінливий і весь прозорий

зіткана зібрана створена й незворотна

бачиш збулася 

в кожній синій пір’їнці янголів сотні

слухай цей світ 

такий неохопний сьогодні

09.10.2019


Тимчасова переправа: Крило сиворакші

0%