Більше емпатії замість канцелярського підходу в спілкуванні чиновників із ветеранами

У черговому випуску програми «Пліч-о-пліч» ми говорили про те, чому деякі ветерани зволікають із візитами до посадовців місцевих адміністрацій і працівників соціальних служб, Пенсійного фонду тощо. Як у громадах потрібно організувати взаємодію представників влади з людьми, які мають бойовий досвід, щоби спілкування було приємним, корисним і конструктивним для усіх учасників діалогу?

Нині ми, якщо й не спілкуємося безпосередньо, бачимося з людьми в пікселі мало не щодня. Воїни в магазинах, метро, на вокзалах, у медзакладах і парках. Тепер дедалі частіше натрапляєш на ветеранів у транспорті, у черзі в супермаркеті, у поліклініці, у районній адміністрації, у кав’ярні…

Про те, що поруч людина з армійським досвідом, здогадатися не складно. Адже про це промовисто говорять жестикуляція, інтонації в голосі, військові вислови та сленг, нарешті, одяг у стилі мілітарі, ба навіть тату з патріотичними гаслами. Багато з них через тяжке поранення можуть мати протез кінцівки.

Ведучий Володимир Носков не раз ставав свідком того, як люди поруч виказували розгубленість: вони не знали, як спілкуватися з ветераном. Хтось одразу починав дякувати за службу, інші мовчки чекали, поки воїн владнає свої справи та вийде з приміщення. Траплялися йому й такі ситуації у громадських установах, які точно можна назвати конфліктними. Якби працівник мав певні знання з ефективної комунікації з людиною, що пережила стрес і бойовий досвід, то їхнє спілкування точно могло б відбутися без нервів і зіпсованого настрою.

Посадові особи органів державної влади й місцевого самоврядування, лікарі, працівники центрів надання адміністративних послуг, соціальних служб і центрів зайнятості та інші фахівці, які надають адмінпослуги населенню громад, мають розуміти, що з поверненням військовослужбовців додому в них суттєво змінюються світогляд і сприйняття цінності життя. Тож ветерани потребують підтримки й толерантного та шанобливого ставлення від місцевої громади й суспільства загалом. Представникам владних структур важливо демонструвати повагу до ветеранів, з розумінням ставитися до них і виявляти більшу стриманість у конфліктних ситуаціях, застосовуючи навички ефективного, ненасильницького спілкування та індивідуальний підхід до кожного співрозмовника.

Як утілити це на практиці? На це запитання допомагає відповісти команда проєкту «Безконфліктна комунікація з ветеранами». Це нова програма тренінгів від громадської організації «Спілка ветеранів АТО». Упродовж останніх чотирьох місяців у межах проєкту психологи спільно з ветеранами, що на практиці стикаються з різними непорозуміннями й перешкодами у спілкуванні з посадовцями, проводять низку тренінгів для працівників соціальних служб, Пенсійного фонду, освітніх і медичних закладів, волонтерських організацій та інших установ. Зустрічаючись у громадах Харківщини з посадовцями, педагогами й лікарями, дотичними до роботи з людьми, що мають військовий і бойовий досвід, організатори тренінгів на практиці розбирають причини виникнення конфліктних ситуацій, говорять про недоречні запитання і репліки у спілкуванні з ветеранами, діляться рекомендаціями та словником толерантних звертань, що сприяє коректній комунікації з воїнами.

У подкасті «Пліч-о-пліч» говорили про проєкт «Безконфліктна комунікація з ветеранами». Дізнавалися, як представники влади в громадах шукають спільну мову із захисниками, що повернулися додому й намагаються вирішувати свої питання, щоб мати передбачені законом пільги, виплати, лікування, реабілітацію, роботу й бізнес і загалом бути активними членами громади. Гостями цього епізоду стали: депутат міської ради, керівник проєкту «Психологічна підтримка та безконфліктність» і ветеран російсько-української війни 2014 і 2022 років Руслан Агібалов, а також військовий психолог, психолог цього проєкту Юрій Аксьонов і менеджерка з комунікацій ГО «Спілка ветеранів АТО» Марія Нігматова.

Пліч-о-пліч