Будинок «Слово». Некінова правда

На кіноекранах України три тижні показують художній фільм «Будинок “Слово”. Нескінчений роман». Оповідь про спільне життя письменників Розстріляного відродження (або «червоного ренесансу») глядачі сприйняли неоднозначно: хтось в повному захваті, комусь стрічка геть не сподобалася. Для мистецького твору це добре. Значить, є про що говорити.

Автор програми «Харківські історії» Філіп Дикань вирішив також порушити тему знаменитого будинку та спробувати розібратися у його справжній історії: як і чому його звели, як мешкали письменники в ньому, хто та як наглядав за ними. Узяти участь у бесіді ведучий запросив дослідницю епохи Розстріляного відродження та наукову працівницю Харківського літературного музею Марину Куценко.

Ця розмова зовсім не ставить на меті спростувати історичні казуси й вигадки фільму. Ні, це насамперед художній твір, але, на думку співбесідників цього випуску «Харківських історій», важливо, щоби глядачі стрічки будували уявлення про будинок «Слово» та його мешканців на основі реальної історії.

Харківські історії