Чому Марш рівності — це не тільки про права ЛГБТК+-спільноти

У неділю в Києві вперше від початку повномасштабної війни відбувся Марш рівності «Київ-прайд». Цього разу захід обійшовся без бійок. До Маршу рівності долучились активісти, військовослужбовці, ветерани війни, представники дипломатичних місій та міжнародних організацій, політики іноземних держав і міжнародні спостерігачі. Представники ЛГБТК+-спільноти звернули увагу на проблеми дискримінації та приниження військовослужбовців, які зробили камінаути. Учасники Маршу рівності вважають доцільним ухвалення законопроєктів про цивільні партнерства й дискримінацію.

Як передають журналісти «Громадського», хода розпочалася в центрі столиці, навпроти будівлі інформаційного агентства Укрінформ. Захід тривав більш ніж 10 хвилин. Понад 500 учасників маршу пильнували поліціянти. Кореспонденти «Суспільного» повідомили, що на вулиці Хрещатик з’явився натовп, який організував акцію «за традиційні цінності». Він намагався добігти до місця проведення маршу, однак не встиг. Правоохоронці згодом простежили, щоб люди змогли безпечно дістатися додому.

Окрім того, незадовго до проведення публічного маршу виступила проти Всеукраїнська рада церков. На її думку, ЛГБТ-рух є ліворадикальним і нібито послаблює українське суспільство в умовах війни.

У подкасті «Накипіло вранці» говорили про дотримання прав ЛГБТК+-спільноти в Україні. Чому одностатеві пари не можуть побратися в Україні, а вимушені реєструвати шлюби за кордоном? Через що у владних кабінетах припадає пилом законопроєкт про дискримінацію за ознаками сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності? Чому й досі трапляються випадки, коли батьки чинять насилля проти своїх дітей-геїв і лесбійок і відправляють їх на примусове лікування? Ці питання ми обговорили із правозахисником і координатором із політики й законодавства Національного ЛГБТІ-консорціуму Святославом Шереметом.

Етери