Різдвяний та Новорічний стіл на Слобожанщині

Дай боже вам вечір добрий, пиріг добрий, з руками, з ногами, щоб біг за нами без рук, без ніг, щоб упав у сніг.

«І чого не напече і не наварить заможна господиня до багатої вечері! Крім неодмінної куті та узвару, вона варить борщ з рибою (юшку), лапшу, готує холодець з риби, рибу смажену, рибу варену до хрону, пироги з грибами, з кашею, з маком, з капустою, з ріпою, млинці, оладки, книші, горох, кисіль вівсяний, – та й не перечитаєш, на що спроможні українські господині. Справа багатого святого вечора – це їхнє торжество».

Так описував різдвяний стіл мешканців Слобожанщини у 1880 році автор замітки у газеті «Харківські губернські відомості» (повністю нарис можна прочитати на сайті дослідника історії Слобідської України Андрія Парамонова)

Саме наїдкам та напоям, які господині подавали до столу на Різдво та Новий рік, точніше, на Василя — хто ж з «простих» людей зустрічав новий рік в ніч? — присвячений цей випуск «Харківських історій».

Розповідала про святкові страви у програмі кандидатка історичних наук, доцентка й старша наукова працівниця відділу «Український етнологічний центр» Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України Валентина Сушко.

Загадала пані Валентина майже про все, не забула й спотикачі, наливки, сливʼянки, от тільки про пряники для колядників вже не встигли поговорити — часу забракло. Отже, вмикайте і слухайте та дивіться, але в жодному разі не на голодний шлунок!

Фото: Харківська губернія, 1900 рік

Харківські історії