Хто готовий долучитися до змін у Харкові?

Тривалий час міська влада святкувала День Харкова за кремлівськими наративами, заглиблюючись у ностальгію совєцьких ветеранських рухів, запрошуючи з росії естрадних зірок на майдан Свободи, де відбувалися головні святкування. Водночас ігнорували вітчизняні музичні гурти й виконавців. Однак повномасштабна війна ще дужче поставила питання про декомунізацію, десовєтизацію та деімперіалізацію інформаційного простору, міського простору й мислення.
Війна змусила нас без рожевих окулярів глянути на справжні цілі програм культури й освіти «русского міра» й нарешті зрозуміти, що за північно-східним кордоном живуть не брати й сестри, а підступний і жорстокий ворог, який прагне знищити нас. Чим вищий рівень життя ми матимемо, тим далі ми дистанціюватимемося від росіян. Чим дужче ми чинитимемо опір корупції та совковості, тим ближчими ми ставатимемо до цінностей цивілізованого європейського світу.
Тому 23 серпня, День Харкова — це також і привід більше розмірковувати про майбутнє регіону. Який шлях обере місто для відновлення після російських обстрілів і ракетних атак? Чи готові в місті створювати інклюзивний простір, де буде комфортно жити цивільним і військовослужбовцям із різним воєнним досвідом війни? Чи буде цікаво великому бізнесу повертатися назад після переміщення, чи місцева влада створить для них вигідні умови ведення підприємницької діяльності? Як мотивувати молодь здобувати освіту не в Європі, а в нас, щоби згодом долучати її до відродження міста й України загалом? Це далеко не всі запитання, над якими варто міркувати не колись, а сьогодні.
Потрібна чітка стратегія розвитку Харкова, візія майбутнього освіти, науки, IT-сектору, промисловості й культури регіону. Про це говоримо в подкасті «Накипіло вранці». У майбутнє Харкова зазираємо з кандидаткою політичних наук, політологинею Юлією Біденко, з керівницею Kharkiv Media Hub, модераторкою дискусійних заходів і конференцій Наталею Курдюковою та співкоординатором Kharkiv Media Hub Дмитром Кутовим.

Етери