play_arrow
Хто має захищати Харків від FPV-дронів Володимир Носков
російські FPV-дрони перетворюються на один із головних інструментів терору Харкова. Таке переконання висловив міський голова Ігор Терехов, підбиваючи підсумки атак агресора на місто за липень.
За його словами, окупаційна армія спрямувала на місто 109 безпілотників. Майже половина з них — 51 FPV-дрон: 45 улучань із детонацією і шість нездетонованих апаратів. Тобто кожен другий удар по Харкову росіяни завдавали саме FPV-безпілотниками.
Як зазначив Терехов, такі дрони летять низько, ними можуть керувати через оптоволокно, вони з’являються раптово й полюють на цивільний транспорт.
«Вони атакують цивільні автомобілі під час руху, вантажівки, хлібовози, машини з водою та автозаправки. Лише за один липневий тиждень понад половину агресорських безпілотників спрямували саме на транспорт та об’єкти з пальним», — сказав мер.
Очільник Харкова наголосив, що протидію дронам міська влада веде спільно з військовослужбовцями та обласною військовою адміністрацією.
«Військові визначають, де які засоби ефективні, бо універсального рішення проти FPV немає. Антидронові сітки спрацьовують в одному випадку, але не захищають від реактивних дронів, ракет чи керованих авіабомб», — певен Терехов.
Також керівник міста додав: до створення антидронового захисту приєдналися комунальні підприємства. Їхні фахівці конструюють, виготовляють і монтують рішення з метою зниження ризиків для жителів Харкова.
Найчастіше армія агресора атакує північні райони, де до лінії фронту 20 кілометрів, однак безпілотники долітають і до віддаленіших частин. У зоні небезпеки — П’ятихатки, селище Жуковського, Північна Салтівка та Олексіївка. Лише наприкінці липня харківська влада заговорила про експериментальні програми з протидії FPV.
Тим часом у Запоріжжі, Сумах і Херсоні влада вже розгорнула на вулицях — біля зупинок і важливих установ — антидронові сітки. Значну частину робіт там виконують комунальники коштом підприємств і міського бюджету.
А тим часом риторика керівника Харкова зводиться до виділення грошей із міського бюджету на захист, водночас відповідальність він покладає на обласну військову адміністрацію.
Однак начальник Харківської ОВА Олег Синєгубов наголосив на спільній відповідальності за безпеку в громадах і додав, що затягування доріг залежить від того, у чиїй власності перебуває траса. Судячи з публічної комунікації, повної відповідальності за встановлення антидронових сіток у місті ані команда Ігоря Терехова, ані обласна військова адміністрація не бере.
Водночас харківські підприємці й собі не знають, хто має дати дозвіл на встановлення сіток навколо їхніх закладів. Тиждень тому до ОВА із цим запитанням звернулися власники однієї з кав’ярень, але відповіді не отримали.
Хто несе відповідальність за фінансування і монтаж антидронових сіток на міських вулицях, у парках і спальних районах? Чи мають право приватні підприємці самостійно натягувати сітки навколо ресторанів, складів і супермаркетів? Про це поговорили в етері Радіо «Накипіло». На зв’язку зі студією був юрист, адвокат Роман Чумак.