Культурна децентралізація відбувається поступово

Зміни в комунальних та державних культурних інституціях відбуваються дуже повільно. Є три шляхи розвитку цієї сфери: або заклади, які залишаються на принципах роботи совєцької системи, остаточно зруйнуються і на їхньому місці виникнуть альтернативні, або вони зможуть поступово модернізуватися і відійти від старої школи; а втім, найімовірніше, істина десь посередині — виживуть ті, хто перейшов на сучасні підходи.

Наразі інновації тільки недавно почали з’являтися на місцевому рівні. Раніше роль, яку покладали на заклади культури, — це обслуговування влади: проведення національних свят, забезпечення виступів керманичів на концертах тощо.

Останнім часом приходить усвідомлення, що роль Будинку культури — це не тільки танці та пісні, не тільки дозвілля та розваги, а роль бібліотеки — не тільки зберігати й видавати книжки. Вони існують, щоб задовольняти різноманітні потреби місцевих жителів, згуртовувати й бути майданчиком для взаємодії та спілкування, надихати людей і давати можливість для виявлення креативу.

Говорили з Людмилою Федорченко, громадською діячкою, культурною менеджеркою, архітекторкою, дизайнеркою та головою правління у громадській організації «Моушн плюс», про її досвід та зміни, що відбулися у Златопільській громаді Харківської області.

Я — культура