Микола Хвильовий «Повість про санаторійну зону». Частина 1 Аліка Піхтерева
Вел-вел-вел, шановні наші радіослухачі, ні́де правди діти: запрошуємо вас до психлікарні. Наш туди провідник ніхто інший, як Микола Григорович Хвильовий.
Своїми голосами ви обрали «Повість про санаторійну зону», і ми радо взялися за читання. Напевно, ви знаєте, що Хвильовий був комуністом, рожеві окуляри якого згодом тріснули склом усередину. Усі його мрії й надії розчавив брудний чобіт соціалістичної дійсности. Повість саме про це: утрату ілюзій, усвідомлення марного існування і того, що система тебе просто виплюнула. Свій біль і міркування на цю тему письменник розподілив між пацієнтами психлікарні, бо де ж їм ще місце в такій-то реальності?
Зізнаємося, нам приємно і млосно від того, що ви вже вдруге обираєте книгу представника «Розстріляного відродження». Цей ваш інтерес свідчить тільки про те, що процес відродження справді відбувається. У нашій пам’яті та свідомости. Тож не бажатимемо приємної аудіоподорожі, бо це не бульварний роман і не комедія. Але впевнені: буде цікаво, надривно й навдивовижу пророче.