Справа Бейліса: харківське відбиття

Восени 1913 року увага багатьох людей у всьому світі була прикута до Києва: там відбувався суд над скромним міщанином і службовцем на цегельному заводі Менахемом Менделем Бейлісом. Його звинувачували в ритуальному вбивстві, так званому кривавому наклепі. 10 листопада за новим стилем (28 жовтня — за старим) 1913 року суд виніс вирок.

Справа Бейліса викликала неабиякий резонанс у російській імперії: націоналістам й антисемітам було абсолютно неважливо, чи справді Бейліс убив — його провина була для них очевидною, і ці кола перекладали її на всіх євреїв загалом. З іншого боку, захищати Менахема Бейліса взялися найкращі адвокати тодішньої росії, а багато представників інтелігенції виступили на його захист. Ба більше, навіть деякі провідні націоналісти, яких аж ніяк не можна було запідозрити у співчутті євреям, уважали цей суд несправедливим, безчесним і невигідним для них.

Усі більш-менш відомі газети імперії, зокрема й харківські, висвітлювали цей процес. Мешканці Харкова з нетерпінням чекали вирок.

Яка атмосфера панувала в місті 110 років тому, чому стався цей процес, чим відрізнявся антисемітизм початку ХХ століття від нинішнього? Про це в «Харківських історіях» розповів історик, доцент Харківського національного університету мистецтв, співзасновник ГО «Центр дослідження міжетнічних відносин Східної Європи» Артем Харченко.

ЕтериХарківські історії