У палатах і навіть реанімації. Як перукарі стрижуть воїнів у шпиталях, а харківський ветеран відкриває перукарні

Цього разу ведучий подкасту «Пліч-о-пліч» Володимир Носков розповів про перукарів, що стрижуть і голять поранених у шпиталях, повертаючи їм не тільки охайність, але й упевненість для зустрічі з коханими й рідними.

У новому випуску познайомилися з ветераном війни Володимиром Самойленком, який після служби в ТрО відновив роботу пошкодженої перукарні й відкрив іще одну для мешканців Салтівки. Там він чекає побратимів по війську на стрижку. Розвиток ветеранського бізнесу Володимира підтримують грантовими програмами фонди.

А в центрі Харкова у військово-медичному клінічному шпиталі про гарний вигляд поранених бійців турбується Олена Паращенко. Професійна перукарка волонтерить у благодійній організації «Сестра милосердя». Команда відомої харківської волонтерки Ярини Чаговець під гештеґом #МиНеВтомились накопичує і координує допомогу медикаментами, їжею, напоями й адаптивним одягом для воїнів, що перебувають у шпиталі на лікуванні. Завдання Олени — підстригти й підбадьорити вояків.

Майстриня розповіла, що працювати доводиться по-різному: як у традиційний спосіб — це коли клієнт приходить на стрижку, так і в адаптивному форматі — безпосередньо в палаті з клієнтом, що не в змозі встати з ліжка через травми.

Після стрижки хлопці готові до зустрічі зі своїми дружинами й матерями, поділилася перукарка відгуками хлопців.

Під час великої війни в багатьох містах України перукарі приділяють увагу воїнам. Уявіть піднесення бійця, коли він після сирих окопів, бруду й диму на полі бою опиняється у кріслі майстра. Звісно, захисникам хочеться подобатися жінкам, а тому вони не занедбують своєї зовнішності. Натомість, коли з’являється додатковий час, доглядають за собою і прагнуть бути стильними.

Максима Нестерова в Києві знають телеведучі й артисти театру та естради. До повномасштабної війни до майстра приходили зробити зачіски бізнесмени, політики та співаки. Тепер його VIP’ами є армійці, що через поранення і травми потрапляють до військового шпиталю або обласної лікарні. До того ж під час повномасштабної війни Максим до основних обов’язків перукаря додав іще й церковне служіння — як помічник капелана.

Про зайнятість останніх тижнів Максим Нестеров сказав, що перемежає перукарство волонтерськими поїздками на Схід і зборами донатів для бійців. Та й сам налаштовується на можливу службу в Збройних силах України.

Перукарі, з якими ми спілкувалися, усі як один кажуть, що їхня робота для багатьох поранених і хворих військовослужбовців є поверненням до життя — реабілітацією через красу.

Пліч-о-пліч