ВАЛЕР’ЯН ПІДМОГИЛЬНИЙ, «МІСТО» #10

Примари минулого — це такі злодюжки, які можуть здибати вас навіть у нескінченно великому мегаполісі. Цю нехитру науку добре збагнув наш бідолаха Степан. Скільки натерпілося все його єство від цієї стриженої білявої бестії Зоськи! Скільки принижень чести й гідности парубоцької зазнав він, невпинно прогулюючись із цією капризулею то до кіна, то до театру.

І приємно ось так прогулюватись із міською панянкою — годі й казати. Але ніяких нервів на це не стане! Й ось знову: тільки-но вигадав воістину геніяльну ідею — повечеряти в окремому кабінеті, з вином, канапою й картинами котиків на стінах — аж ні! Спершу сморід жахливий увесь настрій перепаскудив, а потім іще й Максим своєю появою всю жагу відбив. Так, той самий Максим — син мусіньки, памʼятаєте?

Якою буде ця зустріч — слухайте в подкасті.

Непрочитане