29 серпня Україна відзначає День пам’яті захисників та захисниць, які загинули у боротьбі за нашу незалежність. У Харкові можна взяти участь у пам’ятних ініціативах вшанування загиблих героїв. Однією з таких стане вінкування — відтворення козацької поминальної традиції на тлі сучасної війни.
Як трансформуються традиції пам’ятання і як спільнотворення допомагає прожити горе у важкий для родин день, розповіла в етері Радіо «Накипіло» голова відділу комунікацій ГО «Вшануй» Маргарита Васильєва.
Символом сьогоднішнього дня від 2014 року стала квітка соняшника — зі східних полів, де сталася Іловайська трагедія і загинуло 366 захисників України. Квіткова лінія триває далі: харківські бізнеси і заклади влаштували у себе «Стіл пам’яті». Це або невеличкий сніп колосків з соняшниками, залишений в просторах кав’ярень, кафе, або ж накритий для загиблих стіл — з їхніми фото або порожніми списками: кожен відвідувач може записати імена тих, хто не зможе сісти за стіл.
Цьогоріч ініціатива «Вшануй» вперше з часів відновлення незалежності запропонувала відновити заплітання вінків для прикрашання могил.
«Ми спілкувалися з експертами, різними істориками, загалом про вінкування. Але, напевно, це все пішло з питання: “ А як до нас прийшли пластикові вінки на могили?”,”що їм передувало?”. І якось в цих пошуках ми зрозуміли, що цьому передували плетені вінки: раніше пластику не було, і це була жива традиція», — розповідає Маргарита.
Знайти інформацію було нелегко — в архівах містяться переважно згадки таких практик, як вінкування і хвилина мовчання, але майже без описів.
«Ми знаємо, що вінки часто зустрічалися у нас на зелених святах, на жнива, оберегові вінки, різдвяні. Тобто воно у нас було. Протягом усього календарного року. Потім ми почали в таких згадках про вінки знаходити інформацію про те, що дівчата мають сплести вінок і понести його на козацькі могили», — каже Васильєва.
«Вшануй» вирішили повернути плетіння вінків і запропонували різним містам долучитися до відновлення традиції.
«Ти спільно, говорячи паралельно про людину, вплітаєш квіти, які вона любила, в цей вінок. Завершити це можна віднесенням вінка на могилу загиблого, залишити на столі пам’яті, віднести до пам’ятного місця або ж спустити на воду. В такому великому процесі ви можете “заземлятися”, згадувати, ділитися. Воно значно більше, ніж хвилина мовчання, яка сама по собі невеличка. Цього року пропонуємо людям долучитися до такої “спільнодії”», — закликає Маргарита.
До акції вже долучилися Харків, Вінниця, Кривий Ріг, Львів, Луцьк, Київ і Рівне.
«Ми людям не вказуємо, як правильно робити, які квіти мають бути чи не мають. На ваших відчуттях все формується і будується.Якщо ви не знаєте, кому віднести вінок, оберіть ту людину, яку ви не знали. В багатьох містах є могили невпізнаних солдат», — підсумувала Маргарита Васильєва.
Більше новин з Харкова, подкасти, українська музика у нашому застосунку для Android | iOS
Слухайте інтерв’ю повністю у програмі «Накипіло з Алікою Піхтеревою».
Як доєднатися до Спільноти «Накипіло»
Підготувала: Жинкіна Аліса \ Фото: Медіа “Накипіло”
